АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Від України до УРСР"

У п'ятницю, 12 грудня збереться наукова конференція, присвячена 80-річчю перенесення столиці Радянської України до міста Києва.

Організатори:  Музей історії міста Києва та Інститут історії України НАН України.

Конференція "Від України до УРСР" має стати майданчиком для обговорення проблем, пов’язаних з подоланням тоталітарної спадщини в історичній пам’яті українського народу, розробкою нових підходів до висвітлення української історії ХХ сторіччя та формуванням елементів нової концепції української історії.

Серед інших завдань конференції: висвітлення загальноісторичних подій через локальну історію; введення в широкий обіг нових документальних джерел з історії України радянської доби.

У рамках конференції відбудеться круглий стіл "Історія міста та історія держави:  спроба нового погляду на міжвоєнну історію Києва та України"  за участі відомих істориків Дмитра Малакова, Станіслава Кульчицького, Віталя Нахмановича,  Олександра Кучерука та багатьох інших.

Початок круглого столу о 17:30

Адреса: вул. М. Грушевського, 4 

6 пов., конференц-зала Інституту історії України

Вхід вільний.

Контакти:

Катерина  Романова, заступник генерального директора з наукової роботи

E-mail: romcat@ukr.net

Тел.: (+38 097 532 32 40)

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.