"Як викинути Леніна з голів українців?" транслюватимуть online

У п’ятницю 12 грудня та суботу 13 грудня відомі європейські інтелектуали, політики, науковці зберуться у Києві на міжнародну конференцію "Як викинути Леніна з голів українців?"

Конференція присвячена подоланню наслідків "совка" в Україні у різних сферах — у суспільних відносинах, державному управлінні, національній пам’яті та економіці.

Як проходила трансформація колишніх країн соцтабору? Як їхні суспільства досягали згоди щодо непростих реформ? Чи вдалася люстрація і які вона мала наслідки? 

Ці та інші питання будуть предметом обговорення на 5 сесіях конфренції.

 

Організатори конференції Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні, Український інститут національної пам’яті, Європейський форум для України та Центр досліджень визвольного руху.

Реєстрація до участі в конференції "Як викинути Леніна з голів українців?" завершена. Зареєструвалося близько 200 осіб і це перевищує можливості залів прийняти всіх охочих. Організатори сподіваються на розуміння та запрошують слідкувати за конференцією в он-лайн режимі:

12 грудня,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка

14:00 - 14:30 ВІДКРИТТЯ

● В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр міністр з гуманітарних питань — міністр культури України

● Ален Ремі, Посол Франції в Україні

● Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

 Володимир Бугров, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

● Галина Акерман, генеральний  секретар Європейського форуму для України (Франція)

   

14:30 - 16:30 ЯК ВИЛІКУВАТИ ТРАВМИ ТОТАЛІТАРНОГО МИНУЛОГО: ЦИНІЗМ, СТРАХ, НЕДОВІРУ

Модератор:

● Олександр Зінченко, заступник голови Українського інституту національної пам’яті(Україна)

Виступи:

● Франсуаз Том, професор новітньої історії університету Париж-Сорбонна (Франція)

● Мирослав Попович, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України(Україна)

● Йосиф Зісельс, голова Конфедерації єврейських організацій і общин України (Україна)

● Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (Україна)

Один з найстрашніших результатів радянського періоду - це цинізм, сформований десятиліттями державної брехні. Це - невіра значної частини людей в понятті "спільного блага" (le bien commun), неготовність до чесного служіння та суспільної роботи.

Як переломити цинізм? Як знайомити українське суспільство з західними цінностями та практиками? Як навчати зі шкільних років громадянській відповідальності - сплачувати податки, бути добросовісними, уважними до ближнього.

16:30 - 17:00 ПЕРЕРВА

   

17:00 - 19:00 ЧИ ВДАСТЬСЯ ПОЗБАВИТИ ІСТОРИЧНУ ПАМ'ЯТЬ ВІД РАДЯНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ МІФІВ?

Модератор:

● Вахтанг Кіпіані, головний редактор інтернет-видання "Історична правда" (Україна)

Виступи:

● Стефан Куртуа, директор із дослідницької роботи Національного центру наукових досліджень (CNRS) (Франція)

● Юрій Шаповал, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (Україна)

● Ігор Гирич, головний редактор журналу "Пам'ятки України" (Україна)

● Вадим Скуратівський, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (Україна)

● Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" (Україна)

● Кирило Галушко, координатор проекту "LІКБЕЗ. Історичний фронт" (Україна)

Якою є роль пам'яті про минуле? Як викладати історію та вести роз'яснювальну роботу, щоб розвіяти міфи про справедливе суспільство? Як протистояти російській пропаганді, яка особливо активна на Сході країни?

13 грудня, Дипломатична академія України

09:00 - 10:30 ВДАЛИЙ ТА НЕВДАЛИЙ ДОСВІД ДЕКОМУНІЗАЦІЇ КОЛИШНІХ СОЦКРАЇН

Модератор:

● Галина Акерман, генеральний  секретар Європейського форуму для України (Франція)

Виступи:

● Александр Вондра, директор Центру трансатлантичних відносин в Школі правових та соціальних досліджень (Чехія)

● Кшиштоф Становський, голова правління Фонду за міжнародну солідарність (Польща)

● Вітаутас Ландсбергіс, політик, перший президент Литви  (Литва)

● Сарміте Елєрте, політик, голова опозиційної фракції в міській раді Риги (Латвія)

Що вдалося і що не вдалося у сфері декомунізації? Як відбулася люстрація? Як була досягнута (чи не досягнута) національна згода щодо болісних реформ? Як відбувається навчання у школах та університетах? Наскільки успішною є робота зі збереження національної пам’яті? Чому провалилася декомунізація в Росії? На якому етапі перебуває Україна зараз?

   

10:30 - 11:00 ПЕРЕРВА

   

11:00 - 12:30 ВДАЛИЙ ТА НЕВДАЛИЙ ДОСВІД ДЕКОМУНІЗАЦІЇ КОЛИШНІХ СОЦКРАЇН

(продовження)

Модератор:

● Галина Акерман, генеральний  секретар Європейського форуму для України (Франція)

Виступи:

● Тоомас Алаталу, політик, екс-парламентар (Естонія)

● Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті (Україна)

● Торніке Ґордадзе, професор політології у Інституті перспективних досліджень в галузі національної оборони Франції (IHEDN) (Грузія)

● Лєв Гудков, директор Аналітичного центру Юрія Левади (Росія)

   

12:30 - 13:30 ПЕРЕРВА

   

13:30 - 15:30 ЯК ПЕРЕМОГТИ ІНЕРЦІЮ СОВКОВОГО ПІДХОДУ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ І СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ

Модератор:

● Мішель Єльчанінов, головний редактор щомісячника "Philosophie Magazine"  (Франція)

Виступи:

● Микола Княжицький, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України (Україна)

● Віра Нанівська, голова Наглядової ради Східно-Європейського колегіуму територіальної служби та місцевого самоврядування (Україна)

● Віталій Портніков, журналіст "Еспресо TV", оглядач "Радіо Свобода" (Україна)

● Юрій Рубан, керівник Головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України (Україна)

● Семен Глузман, дисидент, правозахисник, президент Асоціації психіатрів України (Україна)

Як створити законодавчу базу, яка ускладнить корупцію, фальсифікації на виборах, несамостійність судової влади тощо? Яким чином проводити люстрацію, щоб не допустити масового  "відчуження" управлінців? Чи варто починати з  люстрації у той час, коли ще не створене нове законодавство та механізми, що  дозволяють його ефективне застосування? Якою є роль громадянського суспільства в контролі над виконанням законів та процесом люстрації?

   

15:30 - 16:00 ПЕРЕРВА

   

16:00 - 18:00 ЯК ЕКОНОМІКА МІНЯЄ МЕНТАЛІТЕТ?

Модератор:

● Наталія Попович, президент консалтингової агенції PRP Group (Україна)

Виступи:

● Юрій Логуш, президент Київської школи економіки (Україна)

● Павло Ілляшенко, старший економічний стратег компанії AYA Capital (Україна)

● Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч (Україна)

● Оксана Продан, народний депутат, виконавчий директор Центру захисту підприємців (Україна)

На сьогодні існує величезна різниця між Західною та Східною Україною. Якщо чимало західних українців живуть та працюють у Центральній та Західній Європі, опановують життя у вільному світі, бачать усі його переваги та недоліки, то не мало мешканців Східної України не лише ніколи не були й не жили за кордоном, але й навіть не виїжджали до Києва.

Регіони розділені, між ними погане сполучення, малі та середні підприємства не отримали суттєвого розвитку у Східній Україні, особливо на Донбасі, де збереглася по суті радянська система. Робітники перебувають у кабальній залежності від підрядників та господарів шахт та заводів. Вони поневолені люди, які не мають ані прав, ані ініціативи.

Як змінити такий стан речей?

Виглядає, що слід усіляко заохочувати обміни студентами між Сходом і Заходом; сприяти мобільності трудящих, полегшуючи можливості облаштування на новому місці; підтримувати використання мікрокредитів для фінансування малих підприємств; збудувати систему підготовки нових підприємців (від сфери обслуговування до високих технологій).

Саме новий клас дрібних підприємців повинен змінити атмосферу в суспільстві - у першу чергу саме цим людям потрібні чесні вибори, незалежне правосуддя, вільна преса тощо. Можливо це й дозволить позбутися Леніна в голові - можливість самому будувати своє життя?!

   

18:00 - 18:30 ЗАКЛЮЧНА СЕСІЯ "QUO VADIS?"

Модератори:

● Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті (Україна)

● Галина Акерман, генеральний  секретар Європейського форуму для України (Франція)

   

В програмі можливі зміни.

Робочі мови: українська, французька, англійська.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.