АНОНС. Протестні рухи в Україні: досвід поколінь

Музей шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” запрошує на дискусію «Протестні рухи в Україні: досвід поколінь».

11 грудня о 18.00 в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19) відбудеться зустріч з учасниками українського руху спротиву 1960–1980 рр. Гостями заходу стануть шістдесятники: поет Іван ДРАЧ, публіцист, колишній політв'язень Василь ОВСІЄНКО, художник Василь ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ, режисер Лесь ТАНЮК.

Події зими 2013–2014 року вкотре в нашій історії поставили перед українським суспільством питання про те, що є свобода, які чинники впливають на усвідомлення несвободи, особистої та політичної, якою є ціна свободи?

Саме шістдесятникам свого часу вже довелося відповідати на поставлені вище питання — у кожного із них свій шлях до свободи: через творчість, активну громадянську позицію, участь у політичному житті.

Сьогодні з'явилося нове покоління, яке набуло власного досвіду подолання несвободи. Тому на зустрічі також обговорюватиметься участь молоді різних поколінь в протестних рухах; що об'єднує і що відрізняє молодь шістдесятих і молодь початку ХХІ століття і чим для кожного з учасників зустрічі стали події, які отримали назву "Революція Гідності".

Молоде покоління "протестантів" представлятиме історик Володимир В'ЯТРОВИЧ.

Зустріч відбуватиметься за сприяння Музею шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту "ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану".

Дивіться також: http://www.istpravda.com.ua/short/2014/11/26/145969/

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.