АНОНС: Як викинути Леніна з голів українців? Міжнародна конференція

Інтелектуали з цілої Європи дискутуватимуть у Києві, як пам’ять впливає на майбутнє.

Посольство Франції в Україні, Французький інститут в Україні, Український інститут національної пам’яті, Європейський форум для України та Центр досліджень визвольного руху запрошують філософів, соціологів, журналістів, істориків, громадських діячів та всіх, кому цікава тема когнференції, обмінятися думками про вплив пам’яті на майбутнє, про виклики та досвід перехідного посткомуністичного періоду і обговорити українські перспективи змін у культурній, соціальній, політичній та економічній сферах.

Як українцям викинути Леніна не лише з постаментів, але й голів — інтелектуали Франції, Грузії, Естонії, Латвії, Польщі, Росії, України та Чехії зберуться на дискусійний форум у столиці України. Серед них, зокрема, Стефан Куртуа, Франсуаз Том, Галя Акерман, Лєв Гудков, Александр Вондра, Адам Міхнік, Вітаутас Ландсбергіс, Віталій Портніков, Володимир В’ятрович, Юрій Рубан та Вадим Скуратівський.

 

Представники колишніх соцкраїн та європейські експерти поділяться досвідом, що вдалося і що не вдалося у сфері декомунізації, як відбулася люстрація, як була досягнута (чи не досягнута) національна згода щодо болісних реформ. 

Як підприємництво змінює суспільні процеси? Як совкова система управління досі генерує корупцію та фальсифікації? Як слід діяти, щоб розвіяти міфи про "справедливе радянське суспільство" і протистояти російській пропаганді? Ці та інші питання на порядку денному конференції. 

Програма проведення конференції:

12 грудня з 14.00 до 19.00 - Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сесія 1. Як вилікувати травми тоталітарного минулого: цинізм, страх, недовіру

Сесія 2. Як позбавити історичну пам’ять від радянських історичних міфів?

13 грудня з 9.00 до 19.00 - Дипломатична академія України

Сесія 3. Вдалий та невдалий досвід декомунізації колишніх соцкраїн

Сесія 4. Як перемогти інерцію совкового підходу в державному управлінні і суспільних відносинах

Сесія 5. Як економіка міняє менталітет

Заключна сесія "Quo vadis?".

Зареєструватися до участі можна до 9:00 ранку п’ятниці, 12 грудня на сайті ЦДВР.

Додаткова інформація, організація інтерв’ю, детальна програма за запитом: contact@ifu.kiev.ua, (044)4822371 (Вікторія Томенчук).

Пряму інтернет-трансляцію конференції забезпечує BeTv. Інформаційний партнер — Український тиждень

Програма заходу на сайті ЦДВР.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.