ПРОЩАННЯ ІЗ ЄВГЕНОМ СВЕРСТЮКОМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЧЕТВЕР 4 ГРУДНЯ

Увечері 1 грудня відійшов у вічність відомий український інтелектуал, дисидент, філософ, правозахисник, моральний авторитет Євген Сверстюк. У середу 3 квітня відбудеться відправа, у четвер 4 грудня - прощання та похорон.


Середа 3 грудня

Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.

17:00 Всенічна відправа 

18:30 Парастас за спочилим рабом Божим Євгеном Сверстюком

Протягом ночі — читання Псалтиря

Доїхати можна тролейбусом 42, маршруткою 17, 220 від автовокзалу чи від метро "Деміївська" Червонозоряним проспектом до зупинки "Кіровоградська". Перейти мостом на лівий бік, іти вулицею Каменярів у південному напрямку.

 
Четвер 4 грудня
 
8:00 Архиєрейська Божественна Літургія, Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.
 
9:00—10:00 Чин похорону, Церква Різдва Богородиці УАПЦ
 
11:00—13:00 Громадянське прощання у Будинку вчителя (Центральної ради УНР) вул. Володимирська, 57
 
14:00 — Похорон на Байковому кладовищі, вул. Байкова, 6, сектор 33. 
 
В останню путь пана Сверстюка проводжатимуть дружина Валерія та донька Віра з родиною. 

Євген Сверстюк народився 1928 року в с. Сільце (нині Горохівський р-н Волинської обл.). Закінчив відділення логіки та психології Філологічного факультету Львівського держуніверситету (1952 р.). Працював як науковий співробітник та редактор у навчальних і наукових закладах УРСР.

Євгена Сверстюка декілька разів звільняли з роботи за політичними мотивами, комуністична влада переслідувала його за участь у самвидаві та протести проти арештів і незаконних судів.

У січні 1972 року його було заарештовано, а в березні 1973-го - засуджено до 7 років таборів та 5 років заслання. Після звільнення працював столяром (1983–1988 роки).

1993 року захистив докторську дисертацію з філософії на тему "Українська література і християнська традиція" у Вільному Українському університеті в Мюнхені.

Лауреат Шевченківської премії, один із учасників групи "Першого грудня". Головний редактор газети "Наша віра", почесний президент Українського ПЕН-клубу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.