ПРОЩАННЯ ІЗ ЄВГЕНОМ СВЕРСТЮКОМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЧЕТВЕР 4 ГРУДНЯ

Увечері 1 грудня відійшов у вічність відомий український інтелектуал, дисидент, філософ, правозахисник, моральний авторитет Євген Сверстюк. У середу 3 квітня відбудеться відправа, у четвер 4 грудня - прощання та похорон.


Середа 3 грудня

Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.

17:00 Всенічна відправа 

18:30 Парастас за спочилим рабом Божим Євгеном Сверстюком

Протягом ночі — читання Псалтиря

Доїхати можна тролейбусом 42, маршруткою 17, 220 від автовокзалу чи від метро "Деміївська" Червонозоряним проспектом до зупинки "Кіровоградська". Перейти мостом на лівий бік, іти вулицею Каменярів у південному напрямку.

 
Четвер 4 грудня
 
8:00 Архиєрейська Божественна Літургія, Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.
 
9:00—10:00 Чин похорону, Церква Різдва Богородиці УАПЦ
 
11:00—13:00 Громадянське прощання у Будинку вчителя (Центральної ради УНР) вул. Володимирська, 57
 
14:00 — Похорон на Байковому кладовищі, вул. Байкова, 6, сектор 33. 
 
В останню путь пана Сверстюка проводжатимуть дружина Валерія та донька Віра з родиною. 

Євген Сверстюк народився 1928 року в с. Сільце (нині Горохівський р-н Волинської обл.). Закінчив відділення логіки та психології Філологічного факультету Львівського держуніверситету (1952 р.). Працював як науковий співробітник та редактор у навчальних і наукових закладах УРСР.

Євгена Сверстюка декілька разів звільняли з роботи за політичними мотивами, комуністична влада переслідувала його за участь у самвидаві та протести проти арештів і незаконних судів.

У січні 1972 року його було заарештовано, а в березні 1973-го - засуджено до 7 років таборів та 5 років заслання. Після звільнення працював столяром (1983–1988 роки).

1993 року захистив докторську дисертацію з філософії на тему "Українська література і християнська традиція" у Вільному Українському університеті в Мюнхені.

Лауреат Шевченківської премії, один із учасників групи "Першого грудня". Головний редактор газети "Наша віра", почесний президент Українського ПЕН-клубу.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.