ПРОЩАННЯ ІЗ ЄВГЕНОМ СВЕРСТЮКОМ ВІДБУДЕТЬСЯ У ЧЕТВЕР 4 ГРУДНЯ

Увечері 1 грудня відійшов у вічність відомий український інтелектуал, дисидент, філософ, правозахисник, моральний авторитет Євген Сверстюк. У середу 3 квітня відбудеться відправа, у четвер 4 грудня - прощання та похорон.


Середа 3 грудня

Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.

17:00 Всенічна відправа 

18:30 Парастас за спочилим рабом Божим Євгеном Сверстюком

Протягом ночі — читання Псалтиря

Доїхати можна тролейбусом 42, маршруткою 17, 220 від автовокзалу чи від метро "Деміївська" Червонозоряним проспектом до зупинки "Кіровоградська". Перейти мостом на лівий бік, іти вулицею Каменярів у південному напрямку.

 
Четвер 4 грудня
 
8:00 Архиєрейська Божественна Літургія, Церква Різдва Богородиці УАПЦ, район Совки, вул. Каменярів, 13-15.
 
9:00—10:00 Чин похорону, Церква Різдва Богородиці УАПЦ
 
11:00—13:00 Громадянське прощання у Будинку вчителя (Центральної ради УНР) вул. Володимирська, 57
 
14:00 — Похорон на Байковому кладовищі, вул. Байкова, 6, сектор 33. 
 
В останню путь пана Сверстюка проводжатимуть дружина Валерія та донька Віра з родиною. 

Євген Сверстюк народився 1928 року в с. Сільце (нині Горохівський р-н Волинської обл.). Закінчив відділення логіки та психології Філологічного факультету Львівського держуніверситету (1952 р.). Працював як науковий співробітник та редактор у навчальних і наукових закладах УРСР.

Євгена Сверстюка декілька разів звільняли з роботи за політичними мотивами, комуністична влада переслідувала його за участь у самвидаві та протести проти арештів і незаконних судів.

У січні 1972 року його було заарештовано, а в березні 1973-го - засуджено до 7 років таборів та 5 років заслання. Після звільнення працював столяром (1983–1988 роки).

1993 року захистив докторську дисертацію з філософії на тему "Українська література і християнська традиція" у Вільному Українському університеті в Мюнхені.

Лауреат Шевченківської премії, один із учасників групи "Першого грудня". Головний редактор газети "Наша віра", почесний президент Українського ПЕН-клубу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.