Науковці пропонують на законодавчому рівні відкрити доступ до архівів СБУ і МВС

Українські науковці підготували для нової Верховної Ради концепцію законопроекту «Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років»

Науковці академічних установ, фахівці архіву СБУ рекомендують новій Верховній Раді закріпити на законодавчому рівні доступ громадськості до архівів репресивних органів 1917–1991 років. В Києві відбулось фокус-опитування серед фахівців з приводу ключових положень законопроекту "Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років".

Як повідомив Радіо Свобода Андрій Когут, експерт Центру досліджень визвольного руху, над розробкою закону працюють фахівці архіву СБУ, Центру досліджень визвольного руху й Інституту національної пам’яті.

"Підготовлена концепція цього законопроекту і ми плануємо експертне обговорення новацій, які ми хотіли би внести у законодавче поле. З одного боку, ми виходили з досвіду держав Центрально-Східної Європи. А з іншого – ми виходили з того, що тоталітарне минуле має бути подолане, і зробити це можна тільки з’ясувавши, що насправді відбувалось", – розповів Андрій Когут.

Науковці вважають, що громадськість повинна мати вільний доступ до архівів, в яких зберігаються дані (документи) про репресії, порушення прав людини з боку радянської влади в Україні.

Як повідомив пан Когут, розробники законопроекту планують передати його до українського парламенту в першій половині 2015 року.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.