Науковці пропонують на законодавчому рівні відкрити доступ до архівів СБУ і МВС

Українські науковці підготували для нової Верховної Ради концепцію законопроекту «Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років»

Науковці академічних установ, фахівці архіву СБУ рекомендують новій Верховній Раді закріпити на законодавчому рівні доступ громадськості до архівів репресивних органів 1917–1991 років. В Києві відбулось фокус-опитування серед фахівців з приводу ключових положень законопроекту "Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років".

Як повідомив Радіо Свобода Андрій Когут, експерт Центру досліджень визвольного руху, над розробкою закону працюють фахівці архіву СБУ, Центру досліджень визвольного руху й Інституту національної пам’яті.

"Підготовлена концепція цього законопроекту і ми плануємо експертне обговорення новацій, які ми хотіли би внести у законодавче поле. З одного боку, ми виходили з досвіду держав Центрально-Східної Європи. А з іншого – ми виходили з того, що тоталітарне минуле має бути подолане, і зробити це можна тільки з’ясувавши, що насправді відбувалось", – розповів Андрій Когут.

Науковці вважають, що громадськість повинна мати вільний доступ до архівів, в яких зберігаються дані (документи) про репресії, порушення прав людини з боку радянської влади в Україні.

Як повідомив пан Когут, розробники законопроекту планують передати його до українського парламенту в першій половині 2015 року.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.