Спецпроект

Перший канал сьогодні показує французький фільм про Голодомор

"На початку тридцятих років Україна, яку всі знали як житницю Європи, була приречена сталінським комуністичним режимом помирати з голоду. Поділля – сільськогосподарський центр України – за час Голодомору втратив чверть населення…"

Так починається документальний фільм "Голодомор. Забутий геноцид" французької режисерки Бенедикт Бане.

Передісторією виникнення фільму стало знайомство авторки з українкою у Франції, батько якої пережив Голодомор. Вражена почутими розповідями про трагедію українських селян, Бенедикт Бане у 2010 році приїхала до України і почала роботу над фільмом.

 Бенедикт Бане під час презентації фільму "Голодомор. Забутий геноцид" у Києві. Фото з facebook-сторінки Українського інституту національної пам'яті

Мотивована прагненням якомога правдивіше висвітлити темні сторінки нашої історії, вона звернулася за допомогою не лише до визнаних українських і французьких дослідників, а й безпосередньо до свідків подій.

У Франції глядачі побачили стрічку рік тому, а в Україні прем'єра відбулася 19 листопада цього року. 

Під час прем'єри Бенедикт Бане розповіла: "У Франції про Голодомор 1932-33 років знають хіба що науковці, які працюють із цієї тематикою. Тому коли я зустріла українку, яка розповіла мені про цю трагедію, я одразу захотіла зняти фільм А в основу стрічки лягла історія родини чоловіка із Соболівки, що на Вінниччині". 

Також режисерка зазначила, що фільм "Голодомор. Забутий геноцид" вона присвячує всім, хто пережив голод. Адже всі, з ким Бенедикт Бане познайомилась, вразили її своїми емоціями, пережитими стражданнями, незборимим духом, почуттям власної гідності.

"Ви маєте це бачити. Щоб знати і пам'ятати," - закликає сайт Першого Національного.

Трансляція фільму відбудеться у суботу, 22 листопада, о 19:00 на Першому Національному телеканалі.

Також у цей день у ефірі НТКУ іще два фільми про Великий Голод:

11.20 - "Жорна".  Фільм розповідає про те, як Харків перетворився на острів життя у величезному океані смерті в 1932-33 роках. 

Герої стрічки розповідають свої історії, і всі вони повторюють сумний факт: Голодомор творився руками українців, нехай і за наказами чужинців…


15.10  - "Американська допомога голодуючій Україні. 1921-1923" - про першу хвилю Голоду, спровокованого комуністичним режимом.

  

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.