Спецпроект

Перший канал сьогодні показує французький фільм про Голодомор

"На початку тридцятих років Україна, яку всі знали як житницю Європи, була приречена сталінським комуністичним режимом помирати з голоду. Поділля – сільськогосподарський центр України – за час Голодомору втратив чверть населення…"

Так починається документальний фільм "Голодомор. Забутий геноцид" французької режисерки Бенедикт Бане.

Передісторією виникнення фільму стало знайомство авторки з українкою у Франції, батько якої пережив Голодомор. Вражена почутими розповідями про трагедію українських селян, Бенедикт Бане у 2010 році приїхала до України і почала роботу над фільмом.

 Бенедикт Бане під час презентації фільму "Голодомор. Забутий геноцид" у Києві. Фото з facebook-сторінки Українського інституту національної пам'яті

Мотивована прагненням якомога правдивіше висвітлити темні сторінки нашої історії, вона звернулася за допомогою не лише до визнаних українських і французьких дослідників, а й безпосередньо до свідків подій.

У Франції глядачі побачили стрічку рік тому, а в Україні прем'єра відбулася 19 листопада цього року. 

Під час прем'єри Бенедикт Бане розповіла: "У Франції про Голодомор 1932-33 років знають хіба що науковці, які працюють із цієї тематикою. Тому коли я зустріла українку, яка розповіла мені про цю трагедію, я одразу захотіла зняти фільм А в основу стрічки лягла історія родини чоловіка із Соболівки, що на Вінниччині". 

Також режисерка зазначила, що фільм "Голодомор. Забутий геноцид" вона присвячує всім, хто пережив голод. Адже всі, з ким Бенедикт Бане познайомилась, вразили її своїми емоціями, пережитими стражданнями, незборимим духом, почуттям власної гідності.

"Ви маєте це бачити. Щоб знати і пам'ятати," - закликає сайт Першого Національного.

Трансляція фільму відбудеться у суботу, 22 листопада, о 19:00 на Першому Національному телеканалі.

Також у цей день у ефірі НТКУ іще два фільми про Великий Голод:

11.20 - "Жорна".  Фільм розповідає про те, як Харків перетворився на острів життя у величезному океані смерті в 1932-33 роках. 

Герої стрічки розповідають свої історії, і всі вони повторюють сумний факт: Голодомор творився руками українців, нехай і за наказами чужинців…


15.10  - "Американська допомога голодуючій Україні. 1921-1923" - про першу хвилю Голоду, спровокованого комуністичним режимом.

  

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.