Спецпроект

АНОНС: Виставка "Спротив геноциду" у Києві

20 листопада відкривається виставка про збройний опір українського селянства радянській владі перед і під час Голодомору.

У 1932 році 56% повстань в СРСР припадали на Україну. Українські селяни цілими селами вставали проти хлібозаготівель. Про ці та інші невідомі раніше факти — у виставці "Спротив геноциду".

Виставка спростовує міф про відсутність опору українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. 17 стендів унікальних документів та фотографій, значна частина яких оприлюднюється вперше, розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

 З матеріалів виставки "Спротив геноциду". Листівка одного із повстанських загонів 

"Відвідувачі зможуть переконатися, що український народ не сприймав покірно наругу влади і опір згасав лише зі зникненням фізичних сил через відсутність хліба. Чимало офіційних довідок ҐПУ, з яких знято гриф секретності, наводять факти боротьби — як збройної, так і саботування злочинних норм хлібозаготівлі. Щоденники тих часів, фото наочно ілюструють придушення спротиву переважаючими провладними силами," - повідомляє сайт УІНП.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Використано матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших державних архівів та Центру досліджень визвольного руху.

Адреса: Київ, вул. Хрещатик, 2, Український дім.

Відкриття: 20 листопада, 14:00,

У приміщенні Українського дому виставка триватиме до суботи, 22 листопада 2014 року (включно), час роботи: 10.00-18.00.

Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.