Спецпроект

ПРОГРАМА УРОЧИСТОСТЕЙ ДО 81-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

Розпочалися пам’ятні урочистості до 81-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Анонс заходів у столиці.

Українці згадуватимуть зокрема тих, хто чинив спротив сталінському геноциду.

Про це сьогодні на прес-конференції в будинку Уряду повідомили учасники спільного з громадськістю організаційного комітету Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович, дослідник історії Голодомору, виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні к.і.н. Олеся Стасюк, волонтер Громадського комітету, координатор Громадського сектору Євромайдану Олена Подобєд-Франківська.

"У 1930-1932 роках на території України відбулося понад 5 тисяч повстань та виступів — це більше, ніж в будь-якій іншій республіці СРСР.У волелюбного та здатного до спротиву українського народу забирали останній хліб, щоб голодом вбити нашу свободу", — говорить історик Олеся Стасюк.

Вперше за останні п’ять років влада і громадськість разом готують пам’ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Національні пам’ятні заходи 22 листопада 2014 року пройдуть під гаслом "Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!". 

Організаційний комітет закликав мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 22 листопада.

Упродовж пам’ятного тижня 17–22 листопада відбудеться:

18 листопада, 12.00 – урок пам’яті в Меморіалі жертв Голодомору "Опір українців вбивству голодом у 1932 –1933 рр." прочитає науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, к. ф. н. Олександр Штоквиш (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", вул. Лаврська, 3).

19 листопада 

13.00 – акція "Нескорені голодом: забута боротьба" (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні"  вул. Лаврська, 3).

18.30 – прем’єра французького фільму "Голодомор. Забутий геноцид" (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2 ).

20 листопада

11.00 – Презентація книги "Голодомор 1932–1933 років в Україні за матеріалами кримінальної справи № 475" (місце проведення: Центр культури і мистецтв Служби безпеки України, вул. Ірининська, 6).

14.00 – Відкриття фото-документальної виставки "Спротив геноциду" про історію повстань українців проти сталінської політики колективізації (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2).

22 листопада

15.00 – скорботні заходи до 81-х роковин Голодомору 1932–33 рр. на території  Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

16.00  – загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська Акція "Запали свічку пам’яті".

Нагадуємо, указ про утворення організаційного комітету по підготовці та проведенню заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів підписав Президент Петро Порошенко. Оргкомітет за участі громадськості було утворено рішенням уряду на чолі з Міністром культури.

Чотири роки поспіль всі заходи по вшануванню пам'яті жертв Голодомору організовувались громадськістю без участі будь-якої державної влади, зокрема Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, утвореним у 2010 році.

До складу об’єднаного організаційного комітету, очолюваного Міністром культури Євгеном Нищуком, зокрема, увійшли члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, Голова Українського інстиутту національної пам’яті Володимир В’ятрович, від громадськості — В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор права НаУКМА; Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Вовкун, режисер; Архієпископ Євстратій (Зоря), Українська православна церква Київського патріархату; Роман Круцик, член Товариства "Меморіал"; Отець Олекса Петрів, Українська греко-католицька церква; Стефан Романів, генеральний секретар Світового конгресу українців; Євген Сверстюк, дисидент, філософ, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"; Олеся Стасюк, к.і.н., виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Ігор Юхновський, академік, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Марочко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, керівник Центру досліджень геноциду українського народу, Людмила Гриневич, доктор історичних наук, керівник Центру досліджень Голодомору НаУКМА, Олена Подобєд-Франківська, координатор Громадського сектора Євромайдану; Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.