АНОНС. Оксамитова революція – виставка та дискусія

19 листопада цього року в Софії Київській відбудеться виставка, приурочена до 25-ї річниці Оксамитової революції, а 20 листопада – у Посольстві Чеської Республіки в Україні охочих чекатимуть на обговорення: «Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини»

Чеський центр у Києві, Посольство Чеської Республіки в Україні та Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на виставку, приурочену до 25-ї річниці Оксамитової революції.

Відкриття виставки відбудеться 19 листопада о 18:00 за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, чеської журналістки, дисидентки Петрушки Шустрової, генерального директора заповідника "Софія Київська" Олени Сердюк, директора Чеського центру Люби Свободової. На відкриття виставки також запрошені: посли інших держав, міністри оборони, закордонних справ, культури України, представники Генерального штабу та громадські діячі.

Адреса: Національний заповідник "Софія Київська", Будинок митрополита.

20 листопада о 18:00 розпочнеться дискусія на тему "Оксамитова революція та поступовий відхід радянських військ з Чехословаччини" за участі Посла Чеської Республіки в Україні Івана Почуха, журналістки Петрушки Шустрової, дисидента Левка Лук’яненка, історика Михайла Кірсенка.

Адреса: Посольство Чеської Республіки в Україні, вул. Ярославів Вал, 34а.

Вхід вільний, попередня реєстрація – kyiv@embassy.mzv.cz

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.