У Львові українці та поляки спільно молилися про примирення

1 листопада на українському й польському військових меморіалах Личаківського цвинтаря у Львові відбулась польсько-українська молитва примирення.

Повідомляє PoloNews, посилаючись на часопис Ї .

Спільна молитва за участі Римо та греко-католицького духовенства відбулась на територію меморіалу "Орлят" та біля памʼятника воїнам УГА із запалювання свічок і покладання квітів.

 Генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович під час жалобної урочистості на Личаківському цвинтарі у Львові. Фото часопису Ї

Також відбулась молитва біля поховань воїнів АТО та загиблих на Майдані.

Перший раз польсько-українська молитва відбулася 1 листопада 2002 року, за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня та Михайла Гориня і ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі.

Нагадуємо, що у ніч на 1 листопада 1918 року українці, скориставшись моментом розпаду Австро-Угорської імперії, перейняли владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) та закликали усі етнічні громади краю до участі в її розбудові. Проте польське населення, яке чисельно переважало у тодішньому Львові, виступило проти. Після прибуття військових підрозділів з Польщі та тритижневих боїв нечисленним українським частинам довелося залишити місто.

 

Обидві посталі по Першій світовій війні держави – Польща та ЗУНР – були змушені виборювати незалежність у новій війні. Нині ті, хто воював один проти одного на початку минулого століття, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі у Львові, а їх нащадки разом моляться за упокій душ своїх прадідів.

Окрім того, 1 листопада згідно церковного календаря Римо-католицької церківи День Усіх Святих.  

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.