Цикл лекцій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії"

З 23 жовтня по 27 листопада триватиме курс лекцій Й(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії», який підготувала Леся Гасиджак, знавець з етнокультури Донецького регіону.

 

Кандидат історичних наук Леся Гасиджак представляє авторський історико-культурологічний лекторій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії", що складатиметься з 6-ти окремих лекцій, пов’язаних однією темою. Партнер лекторію – Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини.

Ще 5 років тому питання Донбасу не стояло в інформаційному просторі України. Всі знали, де він знаходиться, та знання закінчувались на поняттях "шахтарі", "вотчина президента" та "найкращий футбольний клуб". Проте зміни настали несподівано й є досить болючими. Про Донбас не говорить і не пише хіба лінивий, хоча в "дореволюційний час" і науковці, і культуртрегери, і політики всіляко намагалися його оминати, як прийнято робити з гострими кутами.

Що таке Донбас? Цей географічний, історичний та політичний термін є багатозначним, бо в різних випадках під ним маються на увазі або лише Донецька область, або і Донецька і Луганська – в межах сучасного (станом на початок 2014 року) адміністративно-територіального поділу. Хоча етнографічне районування Донбас як такий виключає взагалі, поділяючи вказану територію між українською, практично моноетнічною, Слобожанщиною та строкатим полінаціональним Приазов’ям.

Теми лекцій:
1. Від "Дикого Поля" до Юзівки: як українці освоювали приазовські степи (23 жовтня)
2. Євроінтеграція по-донецьки: індустріальний розвиток регіону та особливості формування міста в ХІХ – на початку ХХ ст. (30 жовтня)
3. Хто і відколи живе на Донбасі: історія та політизація проблеми поліетнічності (6 листопада)
4. "Всесоюзна кочегарка": як і ким заселявся Донбас у середині ХХ ст. (13 листопада)
5. Шахтарська субкультура в контексті антропології донецького міста (20 листопада)
6. Культурний процес на Донбасі: персоналії та тенденції ХХ ст. (27 листопада)

Курс складається з 6 лекцій тривалістю 1,5 години, які відбуватимуться щочетверга, з 23 жовтня 2014 р.
Початок лекції: о 18.45. Але з 18.30 запрошуємо вас на каву та "живу" класичну музику.

Вартість абонемента на весь курс – 200 грн. Вхідний квиток на окрему лекцію – 50 грн.
Місце проведення: м. Київ, вул. Терещенківська, 5.
Докладніша інформація за тел.: (044) 234 43 27.

ЛекторЛеся Гасиджак, етнолог, фахівець з етнокультури Донецького регіону. У 2009 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст", будучи однією з небагатьох науковців, які зацікавилися темою Донбасу як регіону та його населенням за всі роки незалежної України. Наукові зацікавлення охоплюють традиційну та сучасну культуру українців, професійні субкультури, історію повсякденності, а також процеси і тенденції, що проходять в музейній галузі України. Автор лекторію "Історичне тло літературного процесу".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.