Цикл лекцій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії"

З 23 жовтня по 27 листопада триватиме курс лекцій Й(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії», який підготувала Леся Гасиджак, знавець з етнокультури Донецького регіону.

 

Кандидат історичних наук Леся Гасиджак представляє авторський історико-культурологічний лекторій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії", що складатиметься з 6-ти окремих лекцій, пов’язаних однією темою. Партнер лекторію – Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини.

Ще 5 років тому питання Донбасу не стояло в інформаційному просторі України. Всі знали, де він знаходиться, та знання закінчувались на поняттях "шахтарі", "вотчина президента" та "найкращий футбольний клуб". Проте зміни настали несподівано й є досить болючими. Про Донбас не говорить і не пише хіба лінивий, хоча в "дореволюційний час" і науковці, і культуртрегери, і політики всіляко намагалися його оминати, як прийнято робити з гострими кутами.

Що таке Донбас? Цей географічний, історичний та політичний термін є багатозначним, бо в різних випадках під ним маються на увазі або лише Донецька область, або і Донецька і Луганська – в межах сучасного (станом на початок 2014 року) адміністративно-територіального поділу. Хоча етнографічне районування Донбас як такий виключає взагалі, поділяючи вказану територію між українською, практично моноетнічною, Слобожанщиною та строкатим полінаціональним Приазов’ям.

Теми лекцій:
1. Від "Дикого Поля" до Юзівки: як українці освоювали приазовські степи (23 жовтня)
2. Євроінтеграція по-донецьки: індустріальний розвиток регіону та особливості формування міста в ХІХ – на початку ХХ ст. (30 жовтня)
3. Хто і відколи живе на Донбасі: історія та політизація проблеми поліетнічності (6 листопада)
4. "Всесоюзна кочегарка": як і ким заселявся Донбас у середині ХХ ст. (13 листопада)
5. Шахтарська субкультура в контексті антропології донецького міста (20 листопада)
6. Культурний процес на Донбасі: персоналії та тенденції ХХ ст. (27 листопада)

Курс складається з 6 лекцій тривалістю 1,5 години, які відбуватимуться щочетверга, з 23 жовтня 2014 р.
Початок лекції: о 18.45. Але з 18.30 запрошуємо вас на каву та "живу" класичну музику.

Вартість абонемента на весь курс – 200 грн. Вхідний квиток на окрему лекцію – 50 грн.
Місце проведення: м. Київ, вул. Терещенківська, 5.
Докладніша інформація за тел.: (044) 234 43 27.

ЛекторЛеся Гасиджак, етнолог, фахівець з етнокультури Донецького регіону. У 2009 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст", будучи однією з небагатьох науковців, які зацікавилися темою Донбасу як регіону та його населенням за всі роки незалежної України. Наукові зацікавлення охоплюють традиційну та сучасну культуру українців, професійні субкультури, історію повсякденності, а також процеси і тенденції, що проходять в музейній галузі України. Автор лекторію "Історичне тло літературного процесу".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.