КОНКУРС: Український визвольний рух 1920-х-1950-х років

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х-1950-х років" проводять третій рік поспіль, щоб розвивати студентські наукові дослідження української боротьби за свободу та незалежність.

Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3000 грн, друге місце — 2000, третє — 1000 грн.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 - початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).
 

"Тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел", — говорить к.і.н. Марта Гавришко, керівник академічних програм ЦДВР.

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху:

к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія";

д.і.н. Іван Патриляк, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень;

к.і.н. Олександр Іщук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організований спільними зусиллями Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті, Інституту суспільних досліджень (Дніпропетровськ), Центру історії державотворення України в ХХ столітті Києво-Могилянської академії (Київ) та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів) та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Учасниками конкурсу можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів.

Для участі потрібно до 26 жовтня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами) та ілюстрації до неї.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.