КОНКУРС: Український визвольний рух 1920-х-1950-х років

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х-1950-х років" проводять третій рік поспіль, щоб розвивати студентські наукові дослідження української боротьби за свободу та незалежність.

Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3000 грн, друге місце — 2000, третє — 1000 грн.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 - початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).
 

"Тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел", — говорить к.і.н. Марта Гавришко, керівник академічних програм ЦДВР.

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху:

к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія";

д.і.н. Іван Патриляк, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень;

к.і.н. Олександр Іщук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організований спільними зусиллями Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті, Інституту суспільних досліджень (Дніпропетровськ), Центру історії державотворення України в ХХ столітті Києво-Могилянської академії (Київ) та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів) та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Учасниками конкурсу можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів.

Для участі потрібно до 26 жовтня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами) та ілюстрації до неї.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.