Євромайдан отримав премію імені Леха Валенси

Уперше за восьмирічну історію Нагороди Леха Валенси лауреат - не особа, а громадський рух. "Закликаю і прошу тільки про солідарність. Чим більше будемо солідарні як у Польщі, в Центрально-Східній Європі, так у світі, тим швидше у мирний спосіб зупинимо Путіна та Росію", - переконував під час урочистості Валенса.

Цьогоріч капітула Нагороди імені Леха Валенси вирішила вирізнити "послідовність та рішучість тисяч громадян України, які – незважаючи на усвідомлення ризику - відкрито висловили свої проєвропейські мрії та розпочали боротьбу за зміну суспільно-політичної ситуації у своїй державі".

У понеділок лідери громадського руху Євромайдан, лауреати цьогорічної Нагороди імені Леха Валенси, прибули до  Двору Артуса у Ґданську, де відбулася урочистість.

Нагороду лауреатам вручив особисто Лех Валенса, перший президент посткомуністичної Польщі,  котрий святкує  у ці дні свої 71-і уродини. Відзнака, що носить його ім’я, присуджується особам, інститутам та громадським рухам, що діють задля миру, солідарності, демократії та співпраці між народами.

Представники Євромайдану отримують Нагороду імені Леха Валенси. Фото РАР/Адам Варжава

З рук Леха Валенси нагороду приймали Ольга Богомолець, Дмитро Булатов, Віталій Кличко, Руслана Лижичко, Євген Нищук, Андрій Парубій, Олег Тягнибок та Тетяна Чорновол.

"Ми повинні попросити світ бути солідарним із Україною, це повинна бути організована солідарність", - сказав колишній президент Польщі Лех Валенса  під час урочистостей.

"Видно, що багато народів, держав солідарні з Україною, натомість ця солідарність є неорганізована. Треба все організувати та поборотися ще раз за мир та спокій", - додав він.

Як сказав Лех Валенса, ніхто не хоче війни, "однак те, що робить путінівська Росія - це дії не з цієї епохи".

"Закликаю і прошу тільки про солідарність. Чим більше будемо солідарні як у Польщі, в Центрально-Східній Європі, так у світі, тим швидше у мирний спосіб зупинимо Путіна та Росію", - переконував колишній президент Польщі.

Після закінчення офіційних урочистостей у Дворі Артуса в Ґданську, українці відвідали Європейський центр Солідарності, де оглянули експозицію.

Також відбулася зустріч представників Євромайдану із новопризначеним маршалом Сейму Радиславом Сікорським, колишнім міністром закордонних справ Польщі.

Сікорський нагадав, що з деякими активістами з Євромайдану зустрічався особисто цього року у лютому в Києві на Майдані ще у якості міністра закордонних справ.

Руслана Лижичко, Радослав Сікорський, Віталій Кличко у Міжнародному центрі Солідарності. Фото прес-служби Сейму Республіки Польща/Рафал Замбжицький 

Маршал Сейму повідомив, що виставка в Європейському центрі у Ґданську показує, що "поляки прагнули колись хліба та свободи. І цього самого прагнуть сьогодні українці", - додав він.

"Знаємо, що Україна переживає дуже важкі часи, криза, пов’язана із військовим вторгненням, газова криза, економічна та суспільна криза. Гадаю, що цей напис „Солідарність", котрий ви бачите позаду мене (напис "Солідарності" в українських барвах – ред.) хай буде найкращим символом солідарності поляків із тими прагненням, котрі сьогодні має Україна і котрі можуть перемогти, бо якщо нам вдалося, то і вам може вдатися", - наголосив Сікорський.

Польський політик зазначив, що дуже вражений побаченим у  Європейському центрі Солідарності. Він додав, що він схвильований, адже свій перший візит в ролі маршала Сейму здійснив власне до Центру Солідарності.

"Не можу собі уявити кращого місця та приємнішої нагоди, аніж могти привітати власне тут, в Центрі Солідарності, представників українського Майдану", - підкреслив маршал Сейму.

Він висловив надію, що і в Києві колись повстане свій центр переможної революції, схожий до Європейського центру Солідарності у Ґданську, де відбувалися урочистості.

"Сподіваюся, що в Києві також колись повстане музей вашої переможної революції", - сказав маршал Сейму Радослав Сікорський після зустрічі в Європейському центрі Солідарності із представниками українського Євромайдану.

 

Нагадуємо, премія імені Леха Валенси, грошовий еквівалент якої складає  100 тис. доларів, призначається від 2008 року.

По матеріалах Української служби Польського радіо.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.