На Волині перепоховали останки 1494 жертв нацистів і комуністів

У Володимирі-Волинському за участю офіційних осіб з української та польської сторони відбулася церемонія перепоховання останків жертв масових розстрілів НКВД та Гестапо: українців, поляків та євреїв.

23 вересня 2014 року за участю представників України та Польщі на Федорівському кладовищі Володимира-Волинського відбулося перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених на території городища Вали.  

Ще в 2011 році українські та польські науковці сформували спільну українсько-польську експедицію державного підприємства "Волинські старожитності" та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва, яка провела колосальну роботу із виявлення та ексгумації останків жертв, що були замордовані в катівнях.

 

Українську сторону представляли голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах вшанування пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Святослав Шеремета, представники керівництва області, польську делегацію очолив заступник міністра оборони Мацей Янковскі.

Голова УІНП В’ятрович наголосив: "2640 чоловіків, жінок, дітей — це цифра жертв, виявлених на сьогодні, і вона ще не остаточна. Ми не знаємо їхніх імен чи тим паче біографій. Завдяки віднайденим в землі предметам можемо лише здогадуватися, що серед вбитих українці, поляки, євреї. Завдяки віднайденим кулям — дізналися, що вбивцями були два найстрашніших тоталітарних режими в історії людства — комуністичний та нацистський. Цього надто мало, щоб віддати належну шану усім вбитим, але цього досить, аби засудити убивць".

У 2014 році дослідники виявили та ексгумували тіла 1494 жертв, перепоховання яких і відбулося сьогодні на комунальному кладовищі Володимира-Волинського. Разом за всі сезони вже ексгумовано 2640 останків людей, що стали жертвами масових розстрілів, вчинених НКВД та Гестапо.

На Волині перепоховали 747 мирних людей, розстріляних у 1941 році

Ексгумаційну роботу здійснила спільна українсько-польська експедиція державного підприємства "Волинські старожитності" (керівник – Олексій Златогорський) та Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (керівник – професор Анджей Кола).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.