Хроніка дій окупантів у Криму стосовно кримських татар

Неурядова організація The National Minority Rights Monitoring Group оприлюднила перелік репресивних дій, здійснених окупаційною адміністрацією т.зв. "Республіки Крим" щодо представників корінного народу півострова.

3 березня - викрали Решата Аметова.
15 березня - знайдено труп Решата Аметова.
8 березня - підпал готелю, який належить кримським татарам.
17 березня - викрали Абу Юсуф.
31 березня - Абу Юсуф "видворили" з окупованого Криму.
20 березня - викрадений Нурі Сулейманов.
31 березня - побитий 16-літній підліток, котрий говорив по телефону кримськотатарською мовою.
9 квітня - вандалізм, пам'ятний камінь кримському балетмейстеру Акіму Джемілеву.
21 квітня - мілітаризовані російські орнанізації напали на будівлю Меджлісу кримськотатарського народу, щоб зняти український прапор.
26 квітня - прокурор Наталія Поклонська винесла попередження Благодійному Фонду "Крим".
22 квітня - меседжі про заборону виступів Мустафи Джемілева та Рефата Чубарова на ГТРК "Крим".
2 травня - представники російських служб не допустили Мустафу Джемілева в Крим, рейс направлено до Києва.
3 травня - Мустафі Джемілеву було заборонено повернутись до Криму.
4 травня - Поклонська зачитала Рефату Чубарову попередження про недопущення "екстремістської діяльності".
6 травня - російські мілітаристські бойовики побили члена Меджлісу Абдурамана Егіза.
13 травня - кримські суди прийняли на розгляд 55 справ по відношенню до 49 кримських татар, котрі приймали участь в подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілеву було відмовлено у в"їзді до Криму.
16 травня - ФСБ провели обшук у керівника відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіна.
16 травня - окупаційною владою Криму було заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня, за 2 дні до 18 травня, пам"ятної дати для кримських татар.
13 червня - було кинуто пляшку з горючою сумішю в мечеть "Чукурча-джамі".
11 червня - заборона проведення мирних зібрань, у відповідь на подання Меджлісом повідомлення про наміри провести захід у парку Треньова.
24 червня - ФСБ провела обшук в будівлі медрессе.
4 липня - окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону в'їзду Рефату Чубарову на територію Криму.
5 липня - окупанти не пропустили Рефата Чубарова, котрий повертався із засідання Меджлісу в Херсонській області через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим.
22 липня - в кримськотатарському кафе "Мусафір" люди в масках влаштували обшук.
24 липня - головний редактор газети "Авдет" Шевкет Кайбуллаєв був викликаний на бесуд до ФСБ.
5 серпня - меседжі про заборону літератури.
19 серпня - кримским татарам було заборонено проводити траурний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму.
21 серпня - становлено поклонний хрест біля старого мусульманського кладовища.

Вересень: виселення Меджлісу з будівлі по вул. Шмідта у Сімферополі. Далі буде...

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.