КОНКУРС: Історія, яка нас об’єднує

За ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, за підтримки сайту "Історична правда" та Українського інституту національної пам'яті оголошено всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт.

Повідомляє Освітній портал Львівщини.

Конкурс "Історія, яка нас об’єднує" також підтримують сайт "Історична правда" та Український інститут національної пам'яті. 

Переможців очікують 12 стипендій по 5000 гривень для реалізації досліджень та майстер-клас із провідними істориками та журналістами. Найкращі роботи будуть опубліковані на сайті "Історична правда". 

Метою конкурсу є допомогти молодим історикам у дослідженні складних та контраверсійних питань української історії, актуалізація суспільного обговорення цієї проблематики, крізь призму правдивого висвітлення подій минулого, для консолідації та розвитку українського суспільства.

Тематика конкурсу: "Незвичайні долі звичайних людей на зламі історії"

Як зазначив на прес-конференції заступник голови Львівської ОДА Юрій Підлісний, головною ідеєю  конкурсу є  "зшивати" Україну, тобто шукати ті сторінки історії, які нас об’єднують, а не роз’єднують.  "Ми маємо зробити певні посили на всю Україну, якою би мала бути політика в цьому напрямку", - додав він.

До проекту будуть залучені молоді науковці, історики з усієї України, які через свої знання, свідчення очевидців різних історичних подій зможуть по-новому досліджувати невідомі сторінки історії 20-21 століття, в дещо іншому ракурсі подивитися на певні моменти нашого минулого. Особливо підтримуються теми досліджень, які присвячені історичній антропології, історії повсякдення, мікроісторії тощо.

Зокрема:

• Людина у вирі ХХ ст. Об’єктом дослідження, можуть бути, як відомі історичні діячі, так і ті, кого відносять до так званих "пересічних людей". Цікавою є доля людини в контексті доби. Просимо оминати добре досліджені постаті, або, якщо Ви наполягаєте саме на такій особі, Ви повинні переконати, що Ваше дослідження буде принципово новаторським.

• Репресії у ХХ ст. Просимо звернути увагу на репресованих НКВД та нацистами (1920-х–1950х рр). Спеціальна увага – долям депортованих людей, попереднім біографіям розстріляних у 1939–1941 роках, знищених Голодомором та Великим терором, долям, що змінені. Можна запропонувати тему, пов’язану із дослідженням механізмів функціонування репресивної системи, людей, які її забезпечували, колективного портрета/портретів репресованих на різних етапах, стратегій виживання та моделей поведінки на допитах тощо. Цікавими були б дослідження, пов’язані із військовополоненими: обставинами полону, статусом і ставленням до військовополонених у різні періоди ХХ ст., їх життя у полоні, долі і соціалізація після повернення.

• Історія повсякдення ХХ ст. Пропонуємо обрати теми, пов’язані із певними аспектами історії повсякдення та побуту (харчування, дозвілля тощо), а також теми комплексного вивчення повсякденного життя українських (польських, єврейських тощо) родин у певний період на певній території.

• Боротьба за ідею у ХХ ст. Дослідження участі людей у різноманітних визвольних рухах (УПА, Армія Крайова, Червоний партизанський рух, дисидентський рух у повоєнний період тощо): вивчення структур цих рухів, регіональної та часової специфіки їх діяльності, зв’язку із іншими рухами тощо.

Процедура проведення Конкурсу

• Заявки на участь у Конкурсі приймаються до 01.11.2014 року

За адресою:м. Львів, вул. Винниченка,14, Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА (відділ мистецтв та розвитку культурних проектів),

e-mail: uklviv@ukr.net, storythatunites@gmail.com

Телефон:(032) 261-22-27; 0977008318 Факс: (032) 261-25-93; з позначкою "Конкурс".

• Реєстрація заявок для участі у Конкурсі здійснюється Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації з дня опублікування офіційного повідомлення.

Конкурс проводиться у два етапи.

На першому етапі заявки на участь у Конкурсі розглядаються на відповідність формальним ознакам (Конкурсна комісія приймає рішення щодо відповідності поданих матеріалів умовам Конкурсу та щодо реєстрації претендента як учасника Конкурсу або відмови у реєстрації, якщо матеріали не відповідають вимогам Конкурсу).

На другому етапі Конкурсна комісія проводить оцінювання змісту заявок і визначає 12 переможців, які отримають статус стипендіатів. Рішення Конкурсної комісії протоколюється і є підставою для оголошення результатів Конкурсу та призначення стипендій по 5 000 грн. на дослідження.

Список визначених переможців Конкурсу (стипендіатів) публікується на веб-сторінках Львівської обласної державної адміністрації, обласної ради та сайті "Історична правда" в термін до 01.12. 2014 року.

Протягом року стипендіати проводять наукові дослідження відповідно до задекларованих у поданих заявках концепцій та звітують про виконання зобов’язань перед Конкурсною комісією до 05.09.2015 року. Консультативну допомогу в дослідженнях надають наукові керівники, які затверджуються Конкурсною комісією.

Аплікаційну форму можна скачати ТУТ

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.