АНОНС: «Історичний фронт» на Львівському Форумі видавців

Спеціальна програма в рамках 21-го Форуму видавців "Історичний фронт. Як історія змінює майбутнє" організована Центром досліджень визвольного руху та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького".

Повідомляє сайт ЦДВР.

Євген Сверстюк, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко та інші відомі дослідники під час Форуму видавців у Львові дискутуватимуть про місію істориків у інформаційному протистоянні, значення "ленінопаду" на Сході України для перемоги у війні з Росією, як через інтернет зробити доступними архіви КҐБ та де проходить український інтелектуальний фронт.

Програма заходів:

12 вересня, п’ятниця

17:00— 18:30 Дискусія: Ленінопад та майбутній український арлінгтон. Кого і як має пам’ятати Українська держава. Модератор Павло Подобєд, представник Українського інституту національної пам’яті.

19:00 — 21:00 Лекція: Один в полі воїн: де проходить український інтелектуальний фронт? Євген Сверстюк, філософ, дисидент, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", ведучий — журналіст Роман Шостак.

13 вересня, субота

13:00—14:00 Презентація книги "Менталітети". Збірка есеїв Ростислава Чопика. 

16:00 — 17:30 Презентація проекту avr.org.ua: Документи без паперу. Як електронні архіви змінюють роботу історика? Учасники: Андрій Когут, керівник Електронного архіву визвольного руху; Володимир Бірчак, заступник директора Архіву СБУ.

18:00 — 19:30 Презентація інтернет-проекту "ЛІКБЕЗ. Інформаційний фронт". Як Росія використовує історію в інформаційній війні? Учасники: Кирило Галушко, історик, керівник проекту; Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.

Місце проведення заходів: музей "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.