В Білорусі вшанували 500-річчя перемоги над Москвою. ФОТО

На Крапивенському полі під Оршею (Вітебська область Білорусі), де в 1514 році війська Великого князівства Литовського та Руського розгромили армію Великого князівства Московського, встановлено пам'ятні знаки.

Про це повідомляє Наша ніва.

На полі битви над дніпровською кручею розмістили барельєфи з портретами полководців Великого князівства Литовського та Руського: Костянтина Острозького, Юрія Радзивілла, Івана Сапіги.

 
 Великий гетьман ВКЛ, князь Костянтин Острозький
Юрій "Геркулес" Радзивіл, в 1514 році - київський воєвода

На інших каменях вибиті ювілейні дати і слова з пісні "Про битву під Оршею".

 
 Фото: nn.by

Пісня "Про битву під Оршею"

Це було зроблено напередодні 500-річного ювілею великої перемоги, зазначає видання.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року. Тоді 30-тисячне військо Великого князівства Литовського та Руського (ВКЛ) на чолі з гетьманом Острозьким розбило переважаючі сили Московського князівства.

 Князь Костянтин Острозький (сивий бородань на коні) керує діями артилеристів у битві під Оршею. Фрагмент картини 1520-30-х років. Видно біло-червоні прапорці на списах литовсько-руської кінноти - у Білорусі побутує думка, що це перша поява кольорів національного прапора

Оршанський бій був прикладом фахового маневру високоспеціалізованими підрозділами Острозького (піхота, легка кіннота, важка кіннота, артилерія, сапери) і використання особливостей ландшафту (одна з перших в історії артилерійських засідок).

Битва стала найбільшою перемогою ВКЛ у війнах проти Москви. В Білорусі дата битви є неофіційним святом білоруської зброї. На офіційному рівні влада забороняє урочистості з нагоди Оршанського бою. Тим часом у Литві 2014 рік проголошений Роком битви під Оршею.

Сучасний білоруський креатив :)

Нагадуємо, що в понеділок, 8 вересня 2014 року відбудеться лекція "Історичної Правди", де можна буде дізнатися про всі деталі Оршанської битви, її учасників, зброю і наслідки.

Також: "Битва під Оршею. Князь Острозький проти князя Московського"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.