У Росії створять 3D-моделі таборів ГУЛАГу на Колимі

Співробітники Державного музею історії ГУЛАГу з Москви, які їздили в експедицію на Колиму, планують створити на основі картографічних знімків занедбаних сталінських таборів їхні 3D-моделі.

Про це повідомляє Российская газета з посиланням на Магаданське регіональне управління Федеральної служби виконання покарань (ФСВП).

Більше тижня історики вивчали важкодоступні занедбані табори часів сталінських репресій біля селищ Ягідне, Ельген і Дебінь. Картографічна зйомка будівель була зроблена за допомогою дистанційно керованого вертольота.

 

"В ході експедиції співробітники музею збирали предмети табірного побуту для поповнення колекції, записували відеоінтерв'ю з колишніми в'язнями колимських таборів та їх родичами", - зазначили тюремники.

За словами представників ФСВП, своїми спогадами з істориками поділилися також "ветерани кримінально-виконавчої системи, яким в молодості довелося служити разом з колишніми співробітниками НКВД".

Історикам розповідали про знаменитих в'язнів ГУЛАГу, про випадки героїзму і мужності серед офіцерів НКВД та ув'язнених, тюремні легенди тих часів.

За словами директора музею Романа Романова, зараз дослідники працюють над проектом "Двері". Уже створено чотири експозиції, вхід у кожну з них відкривають справжні двері з історичних місць ув'язнення.

Наразі немає дверей для п'ятої експозиції, присвяченої колимським таборам. Її історики і планували здобути в ході експедиції до Магаданської області. Однак, прибувши в регіон, відмовилися виламувати двері, бо вирішили що це буде вандалізм.

Також: "ГУЛАГ хочуть зробити візитною карткою Росії"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.