АНОНС: сьогодні - акція з ушанування жертв Другої світової

З нагоди 75-річчя від початку Другої світової війни киян закликають вшанувати полеглих на її фронтах - о 19:00 біля Меморіалу Вічної Слави.

Bідповідне звернення розміщене на сайті Українського інституту національної пам’яті. 

В УІНП закликали українців вшанувати загиблих у найкривавішій трагедії людства та принести квіти і свічки до місць пам’яті за полеглими у Другій світовій війні: "Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто захищає живих".

"Україна з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, - наголосив директор УІНП Володимир В'ятрович. - Ми маємо знати, що для нас Друга світова почалася саме 1 вересня 1939 і вже в перший день серед її жертв були наші земляки".

Кияни збираються 1 вересня о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави, 300 метрів від метро "Арсенальна").

 

У Львові сьогодні об 11:30 відбулася акція з зупинки на одну хвилину міського транспорту - в пам'ять про жертви бомбардування міста німецькою авіацією 1 вересня 1939 року.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам’яті розробив методичні матеріали про початок Другої світової війни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.