На боці терористів воюють неонацисти з Росії

У конфлікті на території Донецької та Луганської області активно беруть участь неонацистські організації з Росії.

Про це заявив глава Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосип Зісельс, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"У Росії протягом більше двадцяти років існує розвинена система різних неонацистських фашистських організацій, які дають про себе знати в часи загострень, як це було в Росії в 1990-х, так і у відношенні Молдови та Грузії, - зазначив Зісельс. - Зараз вони діють в Україні''.

За його словами, найбільш потужною з них є "Російська національна єдність (РНЕ)'' під керівництвом Алєксандра Баркашова.

РНЕ володіє розгалуженою структурою на території РФ, яка займається вербуванням найманців, а також безпосередньо воює з Україною. У них є власні загони під своїми знаменами і символікою, яка схожа на свастику фашистської Німеччини.

Майбутній самопроголошений "губернатор ДНР" Павло Губарєв на зборах РНЕ, 2000-ті роки

Зісельс повідомив, що сам Баркашов відвідував Україну в березні і травні цього року, і наразі також перебуває на території України, імовірно, в Донецьку. Крім того, у збройних формуваннях воює його молодший син.

За його словами, крім РНЕ, в Україні активно діють ''Євразійський союз молоді", націонал-більшовики Лімонова, ''Чорна сотня", а також окремі активісти.

''У них немає власних бойових загонів, але їх члени входять до складу інших загонів'', зазначив він.

За словами голови Ваад, Росія в своїх інтересах використовує також європейських неонацистів з інших країн. Приміром, для підтвердження легітимності ''референдуму'' в Криму залучалися іноземні ''спостерігачі'', у складі яких налічувалося 33 (з 40) представника неонацистських організацій, і один представник ультралівої організації.

Серед них представники організацій ''Третій шлях'' і ''Юні носії ідентичності" (Франція), "Легіон святого Іштвана'' (Угорщина), а також організації з Польщі та Сербії. Зафіксовані також окремі активісти з нацистськими татуюваннями.

''Росія заражена ідеями реваншизму і це дуже тісно пов'язано з фашизмом'', - резюмував Зісельс.

Раніше Служба безпеки України видворила з країни і заборонила в'їзд громадянину Росії, членові російської неонацистської організації "Чорна сотня" Антону Раєвскому.

Раєвскій, перебуваючи в Одесі і виконуючи завдання спецслужб Росії, намагався створити диверсійно-підривну групу з числа мешканців Одеської області для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні.

Також: "Фашизм повертається у Європу. Цього разу з Росії"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.