Скіфське золото з Амстердаму повернеться в Україну - Мінкульт

Всі 2111 предметів із колекції виставки "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) будуть повернені в Україну, орієнтовно - до жовтня.

Про це повідомляє Урядовий портал із посиланням на заступника міністра культури України Світлану Фоменко.

За її словами, кінець тимчасового зберігання експозиції наступає 31 серпня, коли буде останній день демонстрації. Упродовж вересня планується повернути виставку в Україну.

"Вже 1 вересня співробітники Національного історичного музею будуть в Амстердамі з метою демонтажу, пакування виставки і її відправлення в Україну, - зазначила чиновник. - Юридично повністю оформлено повернення 19 головних експонатів".

При цьому вона зазначила, що коли "ми говоримо про скіфське золото, то говоримо саме про ці 19 експонатів - це найцінніші експонати: скіфський шолом та меч, які і являють собою ядро експозиції".

 Скіфський меч із кургану "Товста могила" на Дніпропетровщині, IV ст. до н.е. Всі фото: dw.de

Зберігачем всієї колекції визначено Національний історичний музей України, він знаходиться в Києві і має все необхідне обладнання для того, щоб зберігати цю колекцію і експонувати її.

Фоменко нагадала, що 20 серпня музей Пірсона, де експонується виставка, оприлюднив заяву про неможливість повернення експонатів до України (хоч до Києва, хоч до Криму), доки це питання не буде вирішене у судовому порядку.

 Кришталева застібка I ст. із Ногайчинського кургану (Крим). Припускають, що належала сарматській цариці

За словами замміністра, Мінкульт не згоден із цією позицією і вживає всіх заходів для повернення всієї виставки вже у вересні.

"Якщо ми не досягнемо принципової згоди під час перебування представників нашого музею, ми готові вирішувати подальшу долю експозиції судовим арбітражним шляхом", - повідомила Фоменко.

У разі, якщо не вся колекція буде повернена одразу в Україну, вона буде знаходитися на тимчасовому зберіганні в музеї Алларда Пірсона.

Сережки V ст. із могильника Джург-оба (Крим)

За словами чиновниці, музеї не є власниками музейного фонду країни, вони знаходяться в стані оперативного управлінця музейними предметами.

"В усіх контактах прописано, що всі музейні предмети є власністю України", -  наголосила Фоменко.

Як відомо, у червні 2014 року МЗС Нідерландів визнало музейні експонати державною власністю України, пообіцявши повернути їх до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

 Застібка із золота, прикрашена бірюзою. Виконана так званим "вузлом Геракла" (у морській справі - "прямий вузол")

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Все за темою "Скіфи"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.