Викрадено експонати приватного музея Трипілля

Викрадено експонати приватного музею трипільської культури "Прадавня Аратта-Україна", що знаходиться у селі Трипілля Обухівського району Київської області.

Про це повідомив голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Нагадаємо, влітку 2012 року музейний заклад припинив свою діяльність внаслідок приватного конфлікту серед власників.

"Один із засновників музею всупереч статуту, таємно без згоди інших трьох засновників, уклав договір про продаж приміщення, - зазначив Бригинець. - На територію музею була приставлена охорона, яка не допускала в приміщення інших співзасновників і колектив музею".

За словами нардепа, після згаданих подій один зі співзасновників вирішив забрати свою частину археологічних експонатів музею, і після тривалої боротьби з незаконним власником будівлі таки зміг потрапити всередину колишнього музею, де не знайшов жодного експонату.

Викликану на місце міліцію не пустили всередину. Інших дій щодо звернення скаржника - бодай з’ясування обставин - правоохоронники не здійснили.

У зв’язку із цим співвласник музею звернувся до Генпрокуратури з колективною заявою про вчинення новим власником будівлі (яким виявився член Партії Регіонів) кримінального правопорушення.

"За цей час встиг змінитися генпрокурор [призначили Ярему], проте відповідь на звернення заявники так і не отримали, - наголосив Бригинець. - Вони досі не знають, чи внесено справу щодо незаконного  заволодіння музейними експонатами в Єдиний реєстр досудових розслідувань".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.