Кернес пообіцяв відбудувати пам'ятники Леніну

Міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав харків'ян не воювати з пам'ятниками.

Про це він повідомив у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Харківської міської ради.

"За останні два дні в Харкові зруйнували три монумента Леніну, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз не час воювати з пам'ятниками. Сумніваюся, що для цього взагалі настає час".

За словами Кернеса, Харків завжди був толерантним містом.

"Тут сусідять пам'ятники героям революції 1917 року і монументи, які з'явилися вже в незалежній Україні, - підкреслив мер. - У Харкові багато символіки Радянського Союзу, але вже не менше, а, може, й більше символіки нашої нової країни. Пам'ятники всіх часів дорогі нам".

Він також запевнив, що влада Харкова не знесла жодного пам'ятника, яке б ставлення до нього не було.

"У сусідніх областях ідуть справжні бойові дії. Там отримують поранення і гинуть наші брати. А в Харкові воюють з пам'ятниками, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз нам важливо навчитися приймати один одного такими, які ми є. А ми всі - різні".

Також Кернес пообіцяв відновити всі зруйновані пам'ятники.

Нагадаємо, в спальних районах Харкова були зруйновані і пошкоджені монументи Леніну. Міліція відкрила кримінальні провадження за ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.

У вересні 2013 року депутати Харківської міськради проголосували за відміну встановлення меморіальної дошки мовознавцеві Юрію Шевельову. При цьому Кернес назвав науковця "поплічником фашистів". Одразу ж після цього дошку розбили сокирою невідомі, котрі назвалися представниками комунальних служб.

У лютому 2013 року Кернес пообіцяв "переламати руки і ноги" тому, хто спробує знести пам'ятник Володимиру Леніну в Харкові.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою Кернеса і львівського мера Андрія Садового.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.