Західна Європа не уявляє всіх жахів сталінізму - "Меморіал"

Україна, яка зазнала найбільших у Європі втрат від тоталітарних режимів Третього рейху й СРСР, досі не визнала на державному рівні Загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму (23 серпня).

Про це йдеться у заяві Всеукраїнського товариства "Меморіал" з приводу цієї поминальної дати.

"Одним із важливих завдань відновлення історичної правди та пам’яті про мільйони невинно закатованих та вбитих кривавими тоталітарними режимами Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя Стуса вважає гідне пошанування разом із нашими побратимами-європейцями цього скорботного дня", - йдеться в заяві.

На думку організації, Західна Європа не переживала правління сталінізму, тому у її масовій свідомості не закарбовані сповна всі жахіття, яких зазнали від більшовизму народи східної Європи.

"Тому українські науковці й історики, використовуючи політичний досвід Європарламенту, повинні напрацювати і подати європейському товариству максимально доступний нині перелік злочинів радянської епохи", - стверджують автори заяви.

"Меморіал" повідомляє, що радянсько-комуністичний тоталітарний устрій за всі свої злочини ще буде засуджений так, як був засуджений нацизм на Нюрнберзькому процесі.

"Ці два тоталітарні режими існували як брати-близнюки, що на людських кістках будували "імперії зла", тому вони разом повинні сидіти на лаві підсудних історії, - наголошують активісти. - Засудити комуністичний тоталітарний режим особливо актуально зараз, коли "неосталінізм" як мутант отримав друге дихання у лоні авторитарної Росії".

В заяві підкреслюється, що ігнорування подій в Україні світовою спільнотою вже призвело до нових злочинів прихильників "відновленння старого порядку" – окупації території України, жертв серед мирного населення, викрадень, тортур і вбивств тих, хто не хоче мати нічого спільного з "імперською Москвою, дії якої нагадують поведінку нацистської Німеччини перед розпалюванням нею Другої світової війни".

"Меморіал" звертається до світу з закликом не допустити повторення трагічних подій 75-річної давності, не йти на компромісні домовленості з Росією, що заохочуватимуть її до агресії.

"Лише такою принциповою позицією можна буде повернути до геополітичної тями кремлівське керівництво, - наголошують в організації. - Лише так можна буде навернути путінську Росію до дотримання норм міжнародного права і демократії".

Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму.

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня - в день підписання пакту Молотова-Ріббентропа (1939 рік), що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни.

Також: "Росія попросила не порівнювати СРСР і Третій рейх"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.