Західна Європа не уявляє всіх жахів сталінізму - "Меморіал"

Україна, яка зазнала найбільших у Європі втрат від тоталітарних режимів Третього рейху й СРСР, досі не визнала на державному рівні Загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму (23 серпня).

Про це йдеться у заяві Всеукраїнського товариства "Меморіал" з приводу цієї поминальної дати.

"Одним із важливих завдань відновлення історичної правди та пам’яті про мільйони невинно закатованих та вбитих кривавими тоталітарними режимами Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя Стуса вважає гідне пошанування разом із нашими побратимами-європейцями цього скорботного дня", - йдеться в заяві.

На думку організації, Західна Європа не переживала правління сталінізму, тому у її масовій свідомості не закарбовані сповна всі жахіття, яких зазнали від більшовизму народи східної Європи.

"Тому українські науковці й історики, використовуючи політичний досвід Європарламенту, повинні напрацювати і подати європейському товариству максимально доступний нині перелік злочинів радянської епохи", - стверджують автори заяви.

"Меморіал" повідомляє, що радянсько-комуністичний тоталітарний устрій за всі свої злочини ще буде засуджений так, як був засуджений нацизм на Нюрнберзькому процесі.

"Ці два тоталітарні режими існували як брати-близнюки, що на людських кістках будували "імперії зла", тому вони разом повинні сидіти на лаві підсудних історії, - наголошують активісти. - Засудити комуністичний тоталітарний режим особливо актуально зараз, коли "неосталінізм" як мутант отримав друге дихання у лоні авторитарної Росії".

В заяві підкреслюється, що ігнорування подій в Україні світовою спільнотою вже призвело до нових злочинів прихильників "відновленння старого порядку" – окупації території України, жертв серед мирного населення, викрадень, тортур і вбивств тих, хто не хоче мати нічого спільного з "імперською Москвою, дії якої нагадують поведінку нацистської Німеччини перед розпалюванням нею Другої світової війни".

"Меморіал" звертається до світу з закликом не допустити повторення трагічних подій 75-річної давності, не йти на компромісні домовленості з Росією, що заохочуватимуть її до агресії.

"Лише такою принциповою позицією можна буде повернути до геополітичної тями кремлівське керівництво, - наголошують в організації. - Лише так можна буде навернути путінську Росію до дотримання норм міжнародного права і демократії".

Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму.

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня - в день підписання пакту Молотова-Ріббентропа (1939 рік), що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни.

Також: "Росія попросила не порівнювати СРСР і Третій рейх"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.