Спецпроект

Центральний архів-музей мистецтва покаже свої артефакти онлайн

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує віртуальний проект "АРХІВажлива Справа", в якому презентуватиме артефакти, що зберігаються в установі.

Проект присвячено 23-ій річниці Незалежності України, повідомляється на FB-сторінці установи.

Всі охочі зможуть не тільки побачити електронні копії архівних документів, але й дізнатися, коли і яким чином ці артефакти потрапили до архіву-музею, які особисті й історичні колізії супроводжували їхню появу на світ.

Архівісти обіцяють щотижня вивішувати на сторінці Facebook автографи, ноти, живопис (включно з ексізами), листи, маловідомі фото та інші речі, пов'язані з мистецтвом України.

Наразі в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тисяч справ, а також близько 200 тисяч друкованих видань та понад 17 тисяч музейних предметів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.