Спецпроект

Центральний архів-музей мистецтва покаже свої артефакти онлайн

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує віртуальний проект "АРХІВажлива Справа", в якому презентуватиме артефакти, що зберігаються в установі.

Проект присвячено 23-ій річниці Незалежності України, повідомляється на FB-сторінці установи.

Всі охочі зможуть не тільки побачити електронні копії архівних документів, але й дізнатися, коли і яким чином ці артефакти потрапили до архіву-музею, які особисті й історичні колізії супроводжували їхню появу на світ.

Архівісти обіцяють щотижня вивішувати на сторінці Facebook автографи, ноти, живопис (включно з ексізами), листи, маловідомі фото та інші речі, пов'язані з мистецтвом України.

Наразі в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тисяч справ, а також близько 200 тисяч друкованих видань та понад 17 тисяч музейних предметів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.