Американський індус хоче реабілітувати свастику. ФОТО

Молодий американський дизайнер, індус за походженням, Синьджун Вессін вважає своїм обов'язком реабілітувати свастику.

Про це повідомляють Євроньюс.

Щоб нагадати про "давній індуський символ миру", він вирішив продавати он-лайн футболки із комічним зображенням свастики: наприклад, у вигляді пончиків із глазурованою поливою.

Зображення видозмінюються, але завжди, в тому чи іншому вигляді, присутня свастика у супроводі тексту: "Якщо вас це ображає… вам потрібен урок історії".

Докладніші пояснення він дав на сторінках газети "The Atlantic": "Потрібно звільнити цей символ від ненависті, з якою його пов‘язують, і пригадати його позитивну енергетику".

 

Молодий художник піддає творчому осмисленню свастику, коріння якої сягає багатьох давніх культур – зокрема, Китаю та Індії, маючи на меті "спонукати людей бути більш чутливими та толерантними".

До Другої світової війни свастика була сакральним символом, знаним в індуїстських та буддистських культурах протягом тисячоліть.

На початку 20 століття жіноча хокейна команда Едмонтона навіть оздобила ним свої футболки і прибрала назву "Едмонтонська свастика", повідомляє французький веб-сайт Slate.fr.

Проте після того, як Третій рейх "привласнив" свастику, вона цілковито втратила тисячолітнє смислове навантаження як символ миру і перетворилась на символ жаху.

"Залишається відкритим питання про урок історії: кому він потрібен більше? - заявляють журналісти "Євроньюс". - Та й інших, альтернативних, символів миру не бракує".

Інше за темою "Символіка"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.