Науковці Латвії вивчатимуть архіви КГБ. Оцифрують особові справи

Наступного тижня відбудеться перше засідання комісії, яка розгляне можливість наукової оцінки так званих "мішків ЧК" - опечатаних після кінця Латвійської РСР архівів місцевого КГБ.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на Latvijas Avīze.

Наразі йдеться тільки про підготовку до дослідження. Члени комісії обговорять принципи майбутньої роботи. 

У травні 2014 року сейм [парламент] постановив, що необхідно забезпечити наукову оцінку засекреченого архіву і встановити збиток, який завдала Латвії діяльність радянської спецслужби.

Оцінка архіву довірена міждисциплінарній урядовій комісії, за формування якої відповідає міністерство освіти.

Своїх представників у комісію можуть делегувати Національний історичний архів, факультет історії і філософії ЛУ, Інститут історії, Центр досліджень соціальної пам'яті, Інститут філософії й соціології, Національний музей історії, Музей окупації і Товариство дослідження окупації.

У складі комісії буде до 20 фахівців.

Як пояснив виданню представник Національного історичного архіву Айнар Бамбалс, значну частину документів КГБ [Комітету державної безпеки СРСР] через 20-30 років вже не можна буде прочитати. Вони заповнені хімічним олівцем і запису поступово зникають. Тому архів варто перевести в цифровий формат.

"Оцифровка" 15 тисяч справ працівників номенклатури могла б обійтися в 200 тисяч євро. Але це лише невелика частина всіх документів КГБ.

Комісія повинна завершити роботу до 17 червня 2018 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.