У Києві згадають про живий ланцюг Вільнюс-Рига-Таллін 1989 року

Посольства Литви, Латвії та Естонії проведуть у Києві акцію солідарності з Україною - символічний живий ланцюг.

Акція відбудеться на Європейській площі у Києві з нагоди 25-річчя Балтійського шляху і у День прапора України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Початок заходу: 23 серпня 2014 року о 18:00.

За словами організаторів, основною метою акції є показати солідарність з українським народом, продемонструвати необхідність єдності, спираючись на приклад Балтійських країн, вшанувати пам'ять жертв тоталітарного режиму та всіх загиблих за вільне та європейське майбутнє України.

Як відомо, 23 серпня 1989 року відбулася грандіозна акція "Балтійський шлях" - 2 млн людей, тримаючись за руки, об'єднались у один живий ланцюг довжиною 600 кілометрів між столицями балтійських країн Вільнюсом, Ригою і Таллінном.

Це був мирний протест проти розділу Європи та окупації Балтійських країн, проти підписаного у 1939 році таємного протоколу між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною. В результаті реалізації цього документу, відомого як "пакт Молотова-Ріббентропа", Радянський Союз окупував країни Балтії.

"Балтійський шлях свободи пролунав по всьому СРСР і навіть за його межами, - нагадують організатори. - Ця акція була доказом того, що навіть після півстоліття брехні, істина може бути відроджена і перемогти".

"Балтійський шлях" надихнув Народний рух України організувати 22 січня 1990 року живий "Ланцюг єднання" між Києвом і Львовом.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.