Під Києвом відкрили пам'ятний знак повстанцям отамана Зеленого. ФОТО

В селі Щербанівка Обухівського району Київської області відкрито пам’ятний знак козакам і старшинам Щербанівської сотні Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого.

Про це повідомляє історичний клуб "Холодний Яр".

Під час урочистого мітингу, який вів дослідник повстанського руху Роман Коваль, виступали родичі отамана Зеленого, краєзнавці, голови Київської та Закарпатської облорганізацій партії "ВО "Свобода" та інші.

На вшануваннях були присутні українці з Лівану та Німеччини.

Скульптор Михайло Горловий подякував односельчанам зі Щербанівки, що допомогли йому вшанувати "земляків, які у війську отамана Зеленого відстоювали право нашого народу на державне життя".

Фото: ФБ Тетяни Лемешко

Серед добровільних помічників скульптора були й родичі репресованого письменника Григорія Косинки, уродженця Щербанівки.

По відкритті меморіалу було вшановано могилу козака Щербанівського сотні Дніпровської повстанської дивізії Панаса Пустового, який загинув 1919 року.

Пам'ятний знак у процесі роботи скульптора. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Співорганізаторами вшанувань виступили історичний клуб "Холодний Яр" та військово-історичний клуб "Повстанець", які сальвами віддали вояцькі почесті повстанцям та їхньому отаманові.

Село Щербанівка розташоване в долині річки Красна, поруч із Трипіллям (теж Обухівського району).

Пам'ятний знак розташований на краю села, відкривається чудова панорама водорозділу річок Красна і Бобриця

Данило Терпило, "отаман Зелений" - мешканець Трипілля, соціаліст-революціонер, активний учасник Української революції 1917-21 років, організатор повстанського руху на Київщині.

Визнавав владу Української Народної Республіки. Наприкінці 1918 року на чолі Першої Дніпровської повстанської дивізії Терпило допомагає Директорії УНР вибити з Києва уряд Української Держави (гетьманату) Павла Скоропадського.

У січні 1919-го вступив у конфлікт з Симоном Петлюрою (лідером Директорії), відмовившись відправити свою повстанську дивізію на фронт проти більшовиків в районі Чернігова.

Тоді ж вступає у союз із більшовиками, але після спроб останніх реформувати повстанську дивізію і реквізицій продовольства у селян Київщини розпочинає повстання проти ленінців.

У квітні 1919 року загони Зеленого захоплюють практично весь регіон - на кілька днів навіть Київ - змушуючи більшовиків відтягувати значні сили з більшовицько-УНРівського фронту.

Своєрідною кульмінацією повстання став похід зведеного більшовицького загону з Києва на повстанську "столицю" Трипілля улітку 1919 року.

Після початкового успіху червоної операції повстанцям удалося вибити більшовиків із села, знищивши більшу частину комсомольців та бійців інтернаціонального батальйону. Ці жертви увійшли до радянської міфологізованої історичної пам'яті як "Герої Трипілля".

У липні 1919 року Зелений організував у Переяславі масовий захід, на якому було урочисто проголошено скасування угод з Росією, укладених Богданом Хмельницьким у 1654 році.

Загинув у бою з денікінцями у жовтні 1919-го.

Дивіться також: "Каральний похід Петлюри проти Зеленого, січень 1919 року"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.