Пам'ятник Леніну в Росії виявився радіоактивним

Агентство з захисту населення повідомило, що пам'ятник Леніну, який стоїть у місті Калтан Кемеровської області РФ з 1962 року, має підвищений радіаційний фон.

Про це повідомляє Сиб.fm.

Радіоактивні хвилі поширювалися на метр і перевищували допустимий рівень радіації в 2,5-4 рази, повідомила міська влада Калтану.

За словами прес-секретаря адміністрації регіону, підвищений радіаційний фон біля пам'ятника Володимиру Леніну виявили в ході перевірки на радіоактивність міста. Раніше подібних досліджень в місті ніхто не проводив - і не знав про те, що пам'ятник "фонить".

Радіоактивним виявилося кам'яне облицювання постаменту - плити, на яких він був встановлений. Зрештою плити поміняли, а пам'ятник Леніну перенесли на десять метрів.

"Були дані рекомендації голові округу - усунути проблему. Або прибрати цей пам'ятник, або замінити облицювання, - повідомив чиновник. - Але оскільки це наша історія, прибирати пам'ятник ми не стали".

Зняти облицювання з постаменту виявилося неможливо, тому адміністрація вирішила збудувати новий постамент для пам'ятника і облицювати його керамогранітом. Рішення було погоджене з місцевою філією Комуністичної партії РФ.

...и Ленин великий нам путь облучил

"Постамент новий звели буквально в десяти метрах від старого і вже облицювали, - пояснив прес-секретар. - Ленін стоїть на новому місці".

Детальніше про долю радіоактивного постаменту - чи вивезли його з міста і куди? чи залишився він поруч із новим на старому місці? - сибірське видання не повідомляє.

Пам'ятник Леніну в Калтані відкрито в 1962 році. Фігура вождя була виготовлена ​​на Митищинському заводі художнього литва (Московська область), це ж підприємство організувало доставку гранітних плит з Алтайського краю Росії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.