Віче у Слов'янську вирішило переплавити Леніна на бронзу і продати

На мітингу в Слов'янську (Донецька область) 17 серпня представники територіальної громади вирішили знести пам'ятник Леніну.

Про це повідомляють Новини Донбасу.

Городяни мають намір переплавити пам'ятник на бронзові злитки, продати їх, а виручені кошти витратити на відновлення міста.

Згідно з законом, для реалізації цього задуму потрібне відповідне рішення депутатів місцевої ради.

Також активісти вимагатимуть від депутатів Слов'янської міськради скасувати рішення про присудження російському співакові Йосипу Кобзону звання "почесний громадянин міста". Ветеран радянської естради підтримує російську агресію на Донбасі.

Як відомо, 16 серпня в Новоайдарі Луганської області демонтовано пам'ятник Леніну.

15 серпня в Маріуполі Донецької області невідомі повалили центральний пам'ятник Леніну і відламали половину ще однієї статуї більшовицького лідера.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

8 грудня 2013 року під час акцій протесту проти влади Януковича в Києві було зруйновано центральний пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.