В Маріуполі повалили головного Леніна міста. І не одного. ФОТО

Сьогодні вночі невідомі за допомогою троса знесли з постаменту 8-метровий пам'ятник Леніну, розташований у центрі Маріуполя.

Про це повідомляє 0629.

За попередньою версією, пам'ятник повалили за допомогою тросу, прив'язаного до шиї Ілліча. Який транспортний засіб був на місці події, зараз встановлюється.

Скульптура впала на плити і розкололася. Зокрема, відлетіли ноги в області колінних суглобів, повідомляють маріупольські журналісти.

 

За повідомленням місцевої міліції, повідомлення про повалення Леніна надійшло о 3:45 в чергову частину Маріупольського ГУ МВС від співробітника охоронної служби одного з торгових об'єктів, розташованого біля місця події.

 В Маріуполі повалили Леніна

На місці події працює слідчо-оперативна група.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України - "Хуліганство, вчинене групою осіб", за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.

 Фото: 0629.com.ua

"Центральний" Ленін Маріуполя був установлений на перехресті проспектів Леніна і Будівельників 22 квітня 1987 року з нагоди 117-й річниці з дня народження головної політичної ікони СРСР.

Питання знесення монументу піднімалося з початку цього року. За повідомленням видання, і мер Маріуполя Юрій Хотлубей, і пізніше губернатор Донецької області Сергій Тарута заявили, що знесення та перейменування вулиць можливе тільки за рішенням міської ради.

 

Наразі в Маріуполі залишилося чотири пам'ятники Леніну. Вони встановлені біля заводоуправління комбінату ім. Ілліча, біля адміністративної будівлі молокозаводу на Новоселівці, площі Перемоги в Орджонікідзевскoмy районі та на проспекті Ілліча.

ОНОВЛЕНО: Також повідомляється про спробу зруйнування ще одного Леніна в Маріуполі. Відповідне фото наводить те ж видання:

Загалом за ніч Маріуполь утратив 1,5 Леніна

Схоже, пам'ятник спробували повалити аналогічним чином (трос на шию і автобуксир), але скульптура виявилася неміцною і зламалася в поясі.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Все за темами "Ленін" та "Монументи"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.