Українці і поляки відновлюватимуть польські кладовища в Україні

Молодь із різних регіонів Польщі вже всьоме приїздить на Волинь, щоб упорядкувати польські некрополі та місця пам'яті "на давніх землях Другої Речі Посполитої" [міжвоєнної Польщі].

Про це повідомляє сайт МЗС Польщі.

Цьогоріч за підтримки генерального консульства Польщі в Луцьку участь у цих роботах візьме й українська молодь.

В упорядкуванні 15 кладовищ на території Україні візьмуть участь близько 70 людей. Переважна частин робіт відбудеться на Волині, дещо - на Тернопільщині та Рівненщині.

Почесний патронат над акціями з упорядкування польських могил здійснює Рада пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП].

Про упорядкування україньких могил на території Польщі не повідомляється.

Як відомо, у серпні 2013 року євродепутат від польської правої партії "Право і справедливість" Томаш Поремба повідомив, що у відповідь на його запит Рада охорони пам'яті "має намір зробити рішучі кроки з ліквідації пам’ятника" солдатам УПА в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства.

У листопаді 2012 року невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши монумент фарбою. Також польська преса повідомляла про інші факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі.

У липні 2013 року повідомлялося, що українська молодь почала упорядкування українських кладовищ в селах Підкарпатського воєводства, звідки в 1940-х роках було депортовано українців.

Також: "Як знищують українські кладовища в Польщі"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.