Українці і поляки відновлюватимуть польські кладовища в Україні

Молодь із різних регіонів Польщі вже всьоме приїздить на Волинь, щоб упорядкувати польські некрополі та місця пам'яті "на давніх землях Другої Речі Посполитої" [міжвоєнної Польщі].

Про це повідомляє сайт МЗС Польщі.

Цьогоріч за підтримки генерального консульства Польщі в Луцьку участь у цих роботах візьме й українська молодь.

В упорядкуванні 15 кладовищ на території Україні візьмуть участь близько 70 людей. Переважна частин робіт відбудеться на Волині, дещо - на Тернопільщині та Рівненщині.

Почесний патронат над акціями з упорядкування польських могил здійснює Рада пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП].

Про упорядкування україньких могил на території Польщі не повідомляється.

Як відомо, у серпні 2013 року євродепутат від польської правої партії "Право і справедливість" Томаш Поремба повідомив, що у відповідь на його запит Рада охорони пам'яті "має намір зробити рішучі кроки з ліквідації пам’ятника" солдатам УПА в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства.

У листопаді 2012 року невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши монумент фарбою. Також польська преса повідомляла про інші факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі.

У липні 2013 року повідомлялося, що українська молодь почала упорядкування українських кладовищ в селах Підкарпатського воєводства, звідки в 1940-х роках було депортовано українців.

Також: "Як знищують українські кладовища в Польщі"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.