Українці і поляки відновлюватимуть польські кладовища в Україні

Молодь із різних регіонів Польщі вже всьоме приїздить на Волинь, щоб упорядкувати польські некрополі та місця пам'яті "на давніх землях Другої Речі Посполитої" [міжвоєнної Польщі].

Про це повідомляє сайт МЗС Польщі.

Цьогоріч за підтримки генерального консульства Польщі в Луцьку участь у цих роботах візьме й українська молодь.

В упорядкуванні 15 кладовищ на території Україні візьмуть участь близько 70 людей. Переважна частин робіт відбудеться на Волині, дещо - на Тернопільщині та Рівненщині.

Почесний патронат над акціями з упорядкування польських могил здійснює Рада пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП].

Про упорядкування україньких могил на території Польщі не повідомляється.

Як відомо, у серпні 2013 року євродепутат від польської правої партії "Право і справедливість" Томаш Поремба повідомив, що у відповідь на його запит Рада охорони пам'яті "має намір зробити рішучі кроки з ліквідації пам’ятника" солдатам УПА в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства.

У листопаді 2012 року невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши монумент фарбою. Також польська преса повідомляла про інші факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі.

У липні 2013 року повідомлялося, що українська молодь почала упорядкування українських кладовищ в селах Підкарпатського воєводства, звідки в 1940-х роках було депортовано українців.

Також: "Як знищують українські кладовища в Польщі"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.