Спецпроект

АНОНС: навчання, як удихнути життя в стару індустріальну споруду

У Львові відбудеться воркшоп "Регенерація індустріальних споруд в Україні".

До участі запрошують представників ініціативних груп, які розпочали або планують розпочати створення проекту, що передбачає зміну функцій у просторі постіндустріальної будівлі у своєму місті.

Воркшоп відбудеться 24-27 вересня 2014 року у Львові, повідомляє Асоціація культурних індустрій.

Впродовж воркшопу учасники матимуть можливість детально ознайомитись із реалізованими іноземними проектами культурних центрів в колишніх індустріальних будівлях у Варшаві, Кракові, Дрездені та Ляйпцігу, а також українськими – у Донецьку та Києві.

Засновники та менеджери цих успішних проектів проведуть низку презентацій, візьмуть участь у відкритих дискусіях, а також поділяться досвідом з учасниками воркшопу впродовж дводенної групової роботи над виробленням нових моделей регенерації постіндустріальних споруд.

Практична частина передбачає пошук нових функційних програм культурних центрів, фінансових, юридичних та менеджерських рішень.

На воркшопі буде можливість поспілкуватися зі справжніми інвесторами та експертами, компетентними щодо умов роботи в українському контексті, і почути відгук про свій проект.

Мета: розробити моделі регенерації індустріальних будівель, які можливо застосувати в українських умовах.  

Критерії відбору:

Взяти учать у конкурсі можуть 1-2 осіб від організації.

Перевага буде надана тим претендентам, які:

-      мають задум або план реалізації проекту регенерації індустріальної будівлі у своєму місті,

-      прагнуть якісних змін культурного середовища у своєму місті,

-      мають досвід реалізації проектів у сфері культури, урбаністики або міждисциплінарних проектів,

-      володіють англійською мовою вище середнього рівня.

Кінцевий термін прийому аплікацій – 25 серпня 2014 року.

Кошти і відшкодування:

Участь у воркшопі – безкоштовна,  учасники будуть забезпечені житлом і харчуванням на час проведення заходу. Для участі у конкурсі потрібно заповнити заявку.

Процедура відбору:

-      відбір здійснює журі,

-      рішення журі є кінцевим і не підлягає оскарженню,

-      учасники будуть повідомлені про результати відбору після 30 серпня 2014 року.

Проект здійснюється за підтримки фонду Гайнріха Бьолля (вважається пов'язаним із Партією зелених ФРН). 

Дивіться також:

"Індустріальна Ніч" у Донецьку. ЕКСКУРСІЯ

"Донбас - до перемоги!" Плакати УРСР часів індустріалізації. ФОТО

Львів пострадянський. Місто, про яке не хочуть знати. ФОТО

Інші матеріали за темою "Промисловість"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.