Спецпроект

"Йолку" на Майдані треба зберегти для музею - Інститут нацпам'яті

Каркас ялинки, що стоїть на Майдані Незалежності у Києві, необхідно зберегти як артефакт для майбутнього музею Майдану.

Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

11 серпня УІНП звернувся з офіційним листом до київської мерії з проханням забезпечити збереження і музеєфікацію "Йолки" (каркасу штучної ялинки з прапорами та плакатами, які мають стосунок до Революції Гідності).

За словами заступника директора УІНП Олександра Зінченка, недобудована майданівська "йолка" стала своєрідним символом Євромайдану, адже розгін 30 листопада відбувся під приводом встановлення новорічної ялинки, а віче 1 грудня розпочалося із її захоплення мітингувальниками.

"Каркас ялинки перетворився на символ незгоди із режимом Януковича, - зазначив Зінченко. - Ці артефакти є важливими для української національної пам’яті та мають бути збережені для нащадків".

Як відомо, у лютому 2014 року Національний художній музей висловив бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники на Майдані. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від НХМУ і перебуває на території музею.

У липні 2014 року активісти пропонували київській владі музеєфікувати всю територію сутичок із "беркутом", поклавши замість вибитої з тротуарів бруківки плитку іншого кольору.

Створений у 2006 році Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

У липні 2014 року установі повернули статус центрального органу виконавчої влади. Відтепер УІНП не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику.

Інше за темою "Майдан"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.