Спецпроект

"Йолку" на Майдані треба зберегти для музею - Інститут нацпам'яті

Каркас ялинки, що стоїть на Майдані Незалежності у Києві, необхідно зберегти як артефакт для майбутнього музею Майдану.

Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

11 серпня УІНП звернувся з офіційним листом до київської мерії з проханням забезпечити збереження і музеєфікацію "Йолки" (каркасу штучної ялинки з прапорами та плакатами, які мають стосунок до Революції Гідності).

За словами заступника директора УІНП Олександра Зінченка, недобудована майданівська "йолка" стала своєрідним символом Євромайдану, адже розгін 30 листопада відбувся під приводом встановлення новорічної ялинки, а віче 1 грудня розпочалося із її захоплення мітингувальниками.

"Каркас ялинки перетворився на символ незгоди із режимом Януковича, - зазначив Зінченко. - Ці артефакти є важливими для української національної пам’яті та мають бути збережені для нащадків".

Як відомо, у лютому 2014 року Національний художній музей висловив бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники на Майдані. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від НХМУ і перебуває на території музею.

У липні 2014 року активісти пропонували київській владі музеєфікувати всю територію сутичок із "беркутом", поклавши замість вибитої з тротуарів бруківки плитку іншого кольору.

Створений у 2006 році Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

У липні 2014 року установі повернули статус центрального органу виконавчої влади. Відтепер УІНП не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику.

Інше за темою "Майдан"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.