УІНП НАГАДУЄ ПРО ЗМОВУ СТАЛІНА І ГІТЛЕРА

Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів влади та місцевого самоврядування згадати 23 серпня як Європейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму і 75-ту річницю підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

З цією метою науковці розробили методичні матеріали, які просять враховувати при висвітленні Європейського Дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

Підписання  23 серпня 1939 року Пакту між Гітлером та Сталіним стало спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни.

Як зазначають науковці, сумнозвісний Таємний протокол, яким країни Східної Європи були розділені на сфери німецьких і радянських інтересів, був злочинною змовою керівників двох тоталітарних режимів – диктаторів націонал-соціалістичної Німеччини та комуністичного СРСР. Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людства.

Позиція Українського інституту національної пам’яті полягає в тому, що внаслідок змови Гітлера та Сталіна Друга світова війна торкнулася українців з самих перших її днів у вересні 1939 р., коли впали перші німецькі бомби на Львів та інші міста, що опинилися на лінії наступу нацистської Німеччини.

Також важливо пам’ятати, що в період від вересня 1939 - до червня 1941 СРСР був союзником Третього рейху.

У стосунку до України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності та розділені поміж кількох країн, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.

Нагадаємо, Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, і такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.

Також у матеріалах визначені найбільш поширені міфи старої радянської та нової російської пропаганди про Пакт Молотова-Ріббентропа, а також подається список українських науковців, які спеціалізуються на вивченні історії Другої світової війни.

Скачати матеріали можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.