Вікіпедистом року став боєць Небесної сотні

Ігор Костенко з Небесної сотні став кращим вікіпедистом року за версією засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза.

Про це повідомляє прес-служба Вікімедія-Україна.

Нагорода "Вікіпедист року" присуджується за найбільші досягнення редакторів і авторів електронної енциклопедії.

Костенко став першим українцем, який отримав цю нагороду.

Про присудження Ігореві Костенку цієї відзнаки було оголошено на церемонії закриття Вікіманії — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів Вікіпедії з усього світу, — що проходила цьогоріч у Лондоні.

 Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка| вікіпедистом року на церемонії закриття Вікіманії-2014 у Лондоні. Фото: NickK (Вікісховище)

Активіст Євромайдану був студентом географічного факультету, захоплювався журналістикою. Активно дописував в українську Вікіпедію, за два з половиною роки написав понад 280 статей, зробив більше 1600 правок.

Також українець займався популяризацією редагування української Вікіпедії в соціальних мережах через групу кореспондентів Української Вікіпедії в Facebook, яку він створив і адміністрував.

Ігор Костенко був убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах, містить понад 20 млн статей.

У травні 2014 року Українська Вікіпедія перебувала на 16 місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідав 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

Інше за темами "Вікіпедія" та "Майдан"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.