Вікіпедистом року став боєць Небесної сотні

Ігор Костенко з Небесної сотні став кращим вікіпедистом року за версією засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза.

Про це повідомляє прес-служба Вікімедія-Україна.

Нагорода "Вікіпедист року" присуджується за найбільші досягнення редакторів і авторів електронної енциклопедії.

Костенко став першим українцем, який отримав цю нагороду.

Про присудження Ігореві Костенку цієї відзнаки було оголошено на церемонії закриття Вікіманії — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів Вікіпедії з усього світу, — що проходила цьогоріч у Лондоні.

 Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка| вікіпедистом року на церемонії закриття Вікіманії-2014 у Лондоні. Фото: NickK (Вікісховище)

Активіст Євромайдану був студентом географічного факультету, захоплювався журналістикою. Активно дописував в українську Вікіпедію, за два з половиною роки написав понад 280 статей, зробив більше 1600 правок.

Також українець займався популяризацією редагування української Вікіпедії в соціальних мережах через групу кореспондентів Української Вікіпедії в Facebook, яку він створив і адміністрував.

Ігор Костенко був убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах, містить понад 20 млн статей.

У травні 2014 року Українська Вікіпедія перебувала на 16 місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідав 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

Інше за темами "Вікіпедія" та "Майдан"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.