Вікіпедистом року став боєць Небесної сотні

Ігор Костенко з Небесної сотні став кращим вікіпедистом року за версією засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза.

Про це повідомляє прес-служба Вікімедія-Україна.

Нагорода "Вікіпедист року" присуджується за найбільші досягнення редакторів і авторів електронної енциклопедії.

Костенко став першим українцем, який отримав цю нагороду.

Про присудження Ігореві Костенку цієї відзнаки було оголошено на церемонії закриття Вікіманії — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів Вікіпедії з усього світу, — що проходила цьогоріч у Лондоні.

 Джиммі Вейлз оголошує Ігоря Костенка| вікіпедистом року на церемонії закриття Вікіманії-2014 у Лондоні. Фото: NickK (Вікісховище)

Активіст Євромайдану був студентом географічного факультету, захоплювався журналістикою. Активно дописував в українську Вікіпедію, за два з половиною роки написав понад 280 статей, зробив більше 1600 правок.

Також українець займався популяризацією редагування української Вікіпедії в соціальних мережах через групу кореспондентів Української Вікіпедії в Facebook, яку він створив і адміністрував.

Ігор Костенко був убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах, містить понад 20 млн статей.

У травні 2014 року Українська Вікіпедія перебувала на 16 місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідав 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

Інше за темами "Вікіпедія" та "Майдан"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.