У Чугуєві відсвяткували 170-ту річницю Іллі Рєпіна

Харківська обласна влада знайшла кошти не тільки на святкування, але й на відновлення садиби-музею художника.

В урочистостях 5 серпня взяли участь почесні гості, серед яких - перший секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Олексій Жуковець і т.в.о. заступника голови ОДА Іван Варченко.

У садибі художника гостям запропонували "рєпінський чай". На території будинку-музею були виставлені студентські проекти з реконструкції садиби Рєпіна і створення у Чугуєві музейного кварталу.

Святкова програма продовжилася у художній галереї, де відкрилася виставка робіт Володимира Оглобліна "Академічка", присвячена академічній дачі імені Рєпіна, розташованій у Тверській області РФ. Біля галереї урочисто погасили поштову марку, присвячену ювілею художника.

Знаменита картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану"

Того ж дня відбулося закриття ХV міжнародного рєпінського пленеру. Звертаючись до гостей, Варченко наголосив, що художник прославив Чугуївщину і Харківщину далеко за межами України.

"У цей складний для України час обласна державна адміністрація знайшла можливість виділити 1 млн 267 тис. грн на реставрацію меморіального будинку Рєпіна, що дозволить на сучасному рівні зберегти дух художника на чугуївській землі", - повідомив Варченко.

Роботи з реставрації будинку-музею Рєпіна мають розпочатися у серпні цього року. У тому числі, відновленню підлягають предмети, які знаходяться всередині будинку. Реставрацію планують завершити до кінця року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.