Плакат "Донецької республіки" - рімейк із нацистського. ФОТО

Так звана "Донецька народна республіка" виготовляє агітпродукцію, обробляючи у фотошопі передвиборчі плакати гітлерівської Націонал-соціалістичної робітничної партії Німеччини (НСДАП) 1930-х років. Змінюються тільки написи, естетика та ж.

Про це повідомляє rufabula.

Видання наводить скріншот із пабліка "Донецкая республика" вКонтакті.

Плакат "За вільний Донбас!" є відредагованим у фоторедакторі плакатом "Ми - пробуджені робітники!".

Це передвиборчий плакат нацистської партії НСДАП на виборах до рейхстагу 1932 року - передостанніх вільних парламентських виборах у Німеччині перед приходом нацистів до влади.

 

У 2011 році газета "Коммунист Крыма" надрукувала іронічний вірш "Ах, яка була держава", який прославляв Третій рейх. Але комуністи прибрали з вірша останні рядки і назвали його "Я хочу в СССР", при цьому весь націонал-соціалістичний пафос зберігся.

Дивіться також:

Гітлер вітає Сталіна в газеті "Правда". СКАНИ

Росія попросила світ не порівнювати СРСР і Третій рейх

Донецькі шахтарі спалили радянський і гітлерівський прапори. ВІДЕО

Фашизм повертається в Україну, цього разу зі Сходу

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.