Спецпроект

У Рівному відкрили виставку про Першу світову війну

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Перша світова війна у фотооб’єктиві", присвячена 100-річчю від початку бойових дій.

Про це повідомляє Музейний простір.

За словами рівненських музейників, виставку відкрито "в час складної міжнародної ситуації, неприхованої російської агресії проти України, з метою привернення уваги широкої громадськості до історичних подій сторічної давнини".

На виставці представлені матеріали з фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Вона складається з двох розділів: 1 – копії фотографій  з журналів "Летопись войны 1914 -1915 гг." з різних країн, де відбувалися  бойові дії в цей період, 2 – копії фотографій з альбомів лікаря та медсестри загону Червоного Хреста Рівненського повітового земства, який діяв у смузі Південно-Західного фронту в 1915-1916 рр..

Фото з виставки

Загалом демонструється 84 фото: 1) зразки військової техніки Росії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції, Англії; 2) епізоди боїв; 3) зруйновані населені пункти; 4) евакуація населення; 5) польові лазарети; 6) окопи. Є унікальний знімок: момент потоплення німецького крейсера "Блюхер".

У вітрині  - оригінали цих альбомів та два примірники журналів, фотолистівки періоду Першої світової війни. Експонується  також схема бойових дій 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова  з 4 по 7 червня 1916 р.

 

За словами директора музею Олександра Булиги, виставка має "привернути увагу людей, які розв’язують війни".

Як відомо, 15 (28 за новим стилем) липня 1914 року австро-угорська артилерія обстріляла Бєлград – столицю Сербії. Ці дії поклали початок військовому  протистоянню, яке увійшло до історії як Перша світова війна.

Перша світова війна вважалася найбільшою за масштабами втрат і руйнувань в історії людства. Ця подія вплинула на хід світової історії, змінила життя сотень мільйонів людей.

Велику Війну розв’язали два воєнно-політичні блоки – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) з одного боку, і Антанта (Франція, Велика Британія та Росія) – з іншого. Війна велася за перерозподіл світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту.

За увесь період її тривалості у війну було втягнуто 33 держави з 59 існуючих на той час із населенням 1,5 млрд чол., що складало 87 % населення планети. На фронтах було вбито й померло від ран 10 млн чол., поранено і скалічено понад 20 млн, ще близько 10 млн померло від епідемій та голоду.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.