Спецпроект

У Рівному відкрили виставку про Першу світову війну

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Перша світова війна у фотооб’єктиві", присвячена 100-річчю від початку бойових дій.

Про це повідомляє Музейний простір.

За словами рівненських музейників, виставку відкрито "в час складної міжнародної ситуації, неприхованої російської агресії проти України, з метою привернення уваги широкої громадськості до історичних подій сторічної давнини".

На виставці представлені матеріали з фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Вона складається з двох розділів: 1 – копії фотографій  з журналів "Летопись войны 1914 -1915 гг." з різних країн, де відбувалися  бойові дії в цей період, 2 – копії фотографій з альбомів лікаря та медсестри загону Червоного Хреста Рівненського повітового земства, який діяв у смузі Південно-Західного фронту в 1915-1916 рр..

Фото з виставки

Загалом демонструється 84 фото: 1) зразки військової техніки Росії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції, Англії; 2) епізоди боїв; 3) зруйновані населені пункти; 4) евакуація населення; 5) польові лазарети; 6) окопи. Є унікальний знімок: момент потоплення німецького крейсера "Блюхер".

У вітрині  - оригінали цих альбомів та два примірники журналів, фотолистівки періоду Першої світової війни. Експонується  також схема бойових дій 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова  з 4 по 7 червня 1916 р.

 

За словами директора музею Олександра Булиги, виставка має "привернути увагу людей, які розв’язують війни".

Як відомо, 15 (28 за новим стилем) липня 1914 року австро-угорська артилерія обстріляла Бєлград – столицю Сербії. Ці дії поклали початок військовому  протистоянню, яке увійшло до історії як Перша світова війна.

Перша світова війна вважалася найбільшою за масштабами втрат і руйнувань в історії людства. Ця подія вплинула на хід світової історії, змінила життя сотень мільйонів людей.

Велику Війну розв’язали два воєнно-політичні блоки – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) з одного боку, і Антанта (Франція, Велика Британія та Росія) – з іншого. Війна велася за перерозподіл світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту.

За увесь період її тривалості у війну було втягнуто 33 держави з 59 існуючих на той час із населенням 1,5 млрд чол., що складало 87 % населення планети. На фронтах було вбито й померло від ран 10 млн чол., поранено і скалічено понад 20 млн, ще близько 10 млн померло від епідемій та голоду.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.