Спецпроект

У Рівному відкрили виставку про Першу світову війну

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Перша світова війна у фотооб’єктиві", присвячена 100-річчю від початку бойових дій.

Про це повідомляє Музейний простір.

За словами рівненських музейників, виставку відкрито "в час складної міжнародної ситуації, неприхованої російської агресії проти України, з метою привернення уваги широкої громадськості до історичних подій сторічної давнини".

На виставці представлені матеріали з фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Вона складається з двох розділів: 1 – копії фотографій  з журналів "Летопись войны 1914 -1915 гг." з різних країн, де відбувалися  бойові дії в цей період, 2 – копії фотографій з альбомів лікаря та медсестри загону Червоного Хреста Рівненського повітового земства, який діяв у смузі Південно-Західного фронту в 1915-1916 рр..

Фото з виставки

Загалом демонструється 84 фото: 1) зразки військової техніки Росії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції, Англії; 2) епізоди боїв; 3) зруйновані населені пункти; 4) евакуація населення; 5) польові лазарети; 6) окопи. Є унікальний знімок: момент потоплення німецького крейсера "Блюхер".

У вітрині  - оригінали цих альбомів та два примірники журналів, фотолистівки періоду Першої світової війни. Експонується  також схема бойових дій 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова  з 4 по 7 червня 1916 р.

 

За словами директора музею Олександра Булиги, виставка має "привернути увагу людей, які розв’язують війни".

Як відомо, 15 (28 за новим стилем) липня 1914 року австро-угорська артилерія обстріляла Бєлград – столицю Сербії. Ці дії поклали початок військовому  протистоянню, яке увійшло до історії як Перша світова війна.

Перша світова війна вважалася найбільшою за масштабами втрат і руйнувань в історії людства. Ця подія вплинула на хід світової історії, змінила життя сотень мільйонів людей.

Велику Війну розв’язали два воєнно-політичні блоки – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) з одного боку, і Антанта (Франція, Велика Британія та Росія) – з іншого. Війна велася за перерозподіл світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту.

За увесь період її тривалості у війну було втягнуто 33 держави з 59 існуючих на той час із населенням 1,5 млрд чол., що складало 87 % населення планети. На фронтах було вбито й померло від ран 10 млн чол., поранено і скалічено понад 20 млн, ще близько 10 млн померло від епідемій та голоду.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.