В Росії хочуть комп'ютеризувати архіви

Міністерство культури Російської федерації підготувало концепцію розвитку архівної справи в країні до 2020 року.

Про це повідомляє Коммерсантъ.

У поняття "архіви" в РФ входять як центри зберігання історично цінних і унікальних документів (що представляють дослідницький інтерес), так і звичайні документосховищa, матеріали яких необхідні для організації правильної бюрократичної роботи.

Зараз в Росії працюють 15 федеральних архівів, 204 регіональних і 2263 муніципальних архіву.

Одним із способів виконання обох архівних функцій, з точки зору розробників, має стати підвищення електронної доступності документів.

Концепція Мінкульту, зокрема, передбачає забезпечення до 2020 року онлайн-доступу до опису всіх фондів, що знаходяться в державних і муніципальних російських архівах. До цього ж часу повинні бути описані і бути доступні в електронному вигляді до 40% справ, що містяться в державних архівах.

Всі державні архіви до 2020 року повинні обзавестися сайтами, які будуть надавати загальну інформацію і забезпечувати електронний доступ до документів. Ці сайти мають бути інтегровані з порталами державних і муніципальних послуг.

Концепція передбачає включення електронного документа в якості одиниці зберігання державних архівів: фахівці повинні пропрацювати систему заходів, що забезпечує захист збережених електронних документів від фальсифікації, а також продумати систему матеріально-технічної інфраструктури для зберігання, тобто серйозно комп'ютеризувати цю сферу.

Для того щоб звільнити архівні площі, пропонується скоротити час зберігання документів особового обліку з 75 до 20 років. Саме ці документи, що містять дані про робочі місця і трудовий стаж громадян, складають основний масив зберігання.

У 2013 році в російські державні та муніципальні архіви надійшло 5 млн документів особового складу, притому що кількість документів постійного зберігання склало 1,9 млн.

Про те, як буде реалізовано цю пропозицію і що воно означатиме в контексті підтвердження трудового стажу при призначенні пенсій (заради чого, власне, дані документи багато в чому і відправляються на зберігання та облік), з документа не цілком зрозуміло.

Як відомо, днями російський архів відмовив російському історику в доступі до документу з 1937 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.