На Вінничині вшанують козаків та УПА, приберуть комуністичні назви

Депутати Вінницької обласної ради вирішили вшанувати ветеранів ОУН та УПА і не вшановувати комуністичних злочинців на території Вінничини.

Про це повідомляє офіційний сайт Вінницької облради.

Під час засідання постійної комісії облради з питань культури та історичної спадщини депутати одноголосно ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення історико-культурного заповідника "Батіг" в селі Четвертинівці Тростянецького району.

Ідеться про місце битви під горою Батіг - поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Битва між військами української козацької держави під проводом Богдана Хмельницького та Речі Посполитої під командуванням польського коронного гетьмана М. Калиновського відбулась 1-2 червня 1652 року. Її результатом була розгромна поразка королівської армії від козацько-татарського союзного війська. 

На місці історичної події знаходиться пам'ятка місцевого значення „Поле Батозької битви" до складу якої входять унікальні історичні і природні місця, що потребують захисту, охорони і благоустрою із боку держави, наголосили депутати.

Крім цього, комісія рекомендувала органам місцевого самоврядування Вінницької області "вжити заходів з демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам комуністичного режиму, причетним до здійснення політичних репресій та Голодомору 1932-1933 рр., перейменування назв вулиць і площ сіл, селищ та міст області, які носять імена організаторів та виконавців комуністичних злочинів проти українського народу".

Також депутати ухвалили комісійне рішення щодо визнання на рівні області вояків ОУН-УПА воюючою стороною у визвольних змаганнях за незалежність України під час Другої світової війни.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.