В Дарниці хочуть перейменувати 11 вулиць. Питають поради

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація виступила з ініціативою перейменування вулиць району, що названі на честь "катів українського народу, комуністичних символів та тоталітарного режиму".

Про це повідомляє офіційний сайт Дарницької РДА.

"Неприпустимо, що в столиці сучасної України досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", - наголошують чиновники.

РДА запрошує громадськість  долучитися до обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, проїздів нашого району, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Пропонується перейменувати 11 вулиць та провулків Дарницького району, серед яких - вул. Леніна, Котовського, Комінтерну, Свєрдлова, Крупської, Будьонного, Ілліча, Фрунзе тощо.

Пропозиції просять надсилати на адресу вул. О. Кошиця, 11 в письмовій формі, а також на електронну адресу cmi_drda@ukr.net.

Консультації можна отримати в кімнатах 111, 112 відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Телефони: 564-90-55, 563-65-55.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.