У Хмельницькому обговорюють перейменування "радянських" вулиць

Український інститут національної пам’яті направив міському голові Хмельницького листа з підтримкою ініціативи мешканців щодо перейменування вулиць міста, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

"Неприпустимо, що в українських містах і селах досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації Голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", – йдеться в листі.

Топонімічна комісія Хмельницької міської ради 10 червня розглянула пропозицію щодо перейменування 26 вулиць і провулків, назви яких пов’язані з іменами та подіями тоталітарного режиму СРСР.

Представники інституту наголошують, що перейменування доцільне з точки зору приведення міської топоніміки до сучасних реалій життя українського суспільства, формуванню національної свідомості, увічнення пам’яті про визначних осіб України і Хмельниччини.

Наразі у Хмельницьку відбувається громадське обговорення цього питання, після чого  питання перейменування винесуть на розгляд  міської ради.

УІНП готовий надати необхідну інформаційну та методологічну допомогу хмельничанам з метою пришвидшити подолання наслідків тоталітаризму, ліквідації його символів та відновлення національної пам’яті.

За словами заступника голови УІНП Володимира Тиліщака, країни Центральної та Східної Європи, які пережили спільно з Україною комуністичне минуле, сьогодні є членами Європейського Союзу, але перед цим вони пройшли необхідний шлях подолання наслідків тоталітаризму та ліквідації його символів.

"Є чимало імен, несправедливо забутих, якими варто називати вулиці, – підкреслив Тиліщак. – Зокрема, це імена учасників визвольних змагань, діячів УНР, дисидентів. Увічнення пам’яті при цих осіб у назвах вулиць міст і сіл України сприятиме зростанню патріотизму та збільшенню інтересу українців до минулого рідного краю".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У липні 2014 року УІНП звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.