У Держдумі хочуть замінити прапор РФ на прапор Російської імперії

Депутат Держдуми Росії, член вищої ради ЛДПР Міхаіл Дєґтярьов підготував законопроект про внесення змін у федеральний конституційний закон "Про державний прапор РФ".

Про це повідомляють "Известия".

Поправка передбачає зміну існуючого офіційного прапора Росії з біло-синьо-червоного триколора на імперський чорно-жовто-білий штандарт.

На думку дупетата, "возз'єднання з Кримом, створення Митного союзу і зростання патріотичних настроїв повинні відбуватися під прапором переможної епохи в російській історії".

У пояснювальній записці до законопроекту жиріновєц відзначив, що в період повсюдного використання чорно-жовто-білого імперського прапора територія Росії значно збільшилася. Саме тоді, мовляв, до складу Росії вперше увійшли півострів Крим і територія Східної Пруссії, Аляска, Кавказ, Польща, Прибалтика, Середня Азія і Фінляндія.

"Сучасний триколор, який повернув у метушні Борис Єльцин, з народом не обговорювався, жодних досліджень не проводилося, всі рішення в країні початку 1990-х приймалися під диктовку американських радників", - обурився Дєґтярьов.

Біло-синьо-червоний прапор, як вважається, був запроваджений в кінці XVII століття царем Петром I на основі прапора Голландії.

Чорно-жовто-білий прапор Росії, він же прапор династії Романових, мав де-факто статус державного прапора з 1858 до 1896 рік, після підписання указу Олександра II про затвердження "кольору національної російської кокарди".

Тим часом перший заступник голови комітету Держдуми з конституційного законодавства і державного будівництва Вячєслав Лисаков зазначив, що у нього немає ніяких претензій до сьогоднішнього прапору Росії.

Як відомо, у липні 2014 року Дєґтярьов пропонував повернути в російській мові для України офіційний термін "Малоросія".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.