У КИЄВІ СТВОРЯТЬ ПАРК ІЗ ПАМ'ЯТНИКАМИ ЧАСІВ УРСР

Київська влада вирішила увіковічнити соціалізм і створити в районі Експоцентру (Виставка досягнень народного господарства) парк-алею "соціалістичної епохи".

Сюди звезуть пам'ятники, які знесені і зберігаються на базах комунальних підприємств Києва, а також ті, які захочуть знести в майбутньому, повідомляє УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

Автори ідеї планують також збирати пам'ятники з усієї України.

"Ініціатива створення парку з'явилася після актів вандалізму над пам'ятниками тієї епохи. Але будь-який пам'ятник – це частина історії, і її потрібно зберегти", - розповів голова Голосіївської райдержадміністрації Микола Даневич.

Він додав, що зараз тривають роботи над створенням робочого проекту і після завершення його винесуть на громадські слухання.

Крім того, для реалізації проекту потрібен дозвіл Держуправління справами, адже ВДНГ знаходиться на його балансі. Тому після громадських слухань проект передадуть до Київради для подальшого звернення до держвлади.

"Буде створено робочу групу, яка виїде на місце і визначить, де може бути облаштований парк. Не виключено, що це буде алея під відкритим небом, яка цілодобово охоронятиметься", - сказав начальник управління культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр.

Він додав, що біля кожного пам'ятника планують встановити плакат з інформацією, де він стояв раніше і хто його створив.

"Якщо проект буде схвалений всіма структурами і будуть знайдені гроші, то вже навесні наступного року можна буде приступити до облаштування. Залежно від концепції та кількості пам'ятників, це обійдеться в 10-12 мільйонів гривень", - сказав Діхтяр.

Депутати Київради підтримують ідею, але зазначають, що в міському бюджеті на це гроші не передбачені.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.