Спецпроект

Кличко переселить нинішних "майданівців" у заповідник

Київська міська державна адміністрація домовилася із мешканцями наметів на майдані Незалежності й вулиці Хрещатик про переселення на територію пам'ятки архітектури "Земельні укріплення цитаделі з бастіоном Київської фортеці" у Печерському районі.

Про це повідомив мер Києва, голова КМДА Віталій Кличко, пишуть Українські новини.

"Один із найбільших наметів розібрано, їм надано місце тимчасового розташування у фортеці, куди вони переїдуть разом з наметами", - сказав він.

Кличко зазначив, що мерія неодноразово зверталася до людей, які проживають на Майдані із пропозицією переїхати в інші будівлі з метою звільнення проїзної частини на вулиці Хрещатик, оскільки їх розміщення там перешкоджає нормальному транспортному руху в центрі столиці.

"Ніякого силового зачищення Майдану не передбачається, але заяви деяких людей з погрозою, що "ми спалимо мерію"... Ми не для того відновлювали будівлю, щоб потім чути такі погрози", - додав Кличко.

Він наголосив, що місту необхідно повертатися до нормального життя, а перестрілка в ніч на понеділок на майдані Незалежності не є стабілізуючим чинником для Києва.

Кличко заявляє про відсутність єдиного центру впливу на людей, які проживають у наметах на майдані Незалежності, через їх приналежність до різних формувань.

Раніше Кличко заявив про 1 тис. людей, які проживають у наметах на Майдані й Хрещатику.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історико-археологічного музею займає 140 гектарів.

У червні 2014 року повідомлялося про продовження забудови території пам'ятки.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.