У ФРН намагаються засудити есесівців із Майданека - громадян Німеччини

В Німеччині перед судом постали 17 колишніх есесівців, які працювали в концентраційному таборі Майданек в окупованій Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Європейська Правда.

Чотири жінки, котрі входять до переліку підозрюваних, звинувачені у співучасті у вбивстві невинних жертв у газових камерах та масових розстрілах, які забрали життя приблизно 80–150 тис. людей, переважно євреїв.

Розташований на околиці Любліна у східній Польщі концентраційний табір Майданек був звільнений Червоною армією в липні 1944 року і залишається одним з найкраще збережених, з непошкодженими газовими камерами та крематоріями.

Головне слідче агентство нацистських військових злочинів Німеччини нещодавно розшукало кілька охоронців Освенцима і передало їхні файли різним регіональним прокурорам, які зараз обмірковують висунуті проти них звинувачення.

Курт Шрімм, директор агентства розслідувань у Людвігсбурзі, хоче також пред’явити звинувачення у співучасті в масових вбивствах охоронцям Майданека.

Файли на трьох підозрюваних у справі Майданека вже були передані до прокуратури. Курт Шрімм зауважує: "Навести докази в даному випадку деякою мірою проблематично".

Під цим він має на увазі, що не залишилося жодного свідка в живих або у стані свідчити про злочини, скоєні охоронцями. Але він сподівається, що справа Джона Дем'янюка буде прецедентом у будь-яких майбутніх розслідуваннях.

Дем'янюк був визнаний винним у наданні допомоги в масовому вбивстві 28 тис. євреїв у таборі смерті Собібор, де були вбиті 250 тис. з 6 млн жертв Голокосту.

Він був визнаний винним у Мюнхені 2011 року без найменшого свідчення про те, що саме він робив у таборі: судді ухвалили, що робота охоронцем – достатній доказ його вини у пособництві нацистам в їхній злочинній діяльності .

"Майданек є дуже складним випадком для нас, бо не було ніяких відокремлених місць для вбивства, як в інших нацистських таборах", – додав Шрімм.

"У нас мало матеріалу, а інформація неоптимальна", ­– зізнався слідчий.

До того ж вік і стан здоров'я деяких підсудних, скоріш за все, стане причиною того, що вони не будуть притягнуті до суду.

Дивіться також: "Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.